Nambar 22
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1To pacoengah Israel kaminawk loe Moab azawn ah caeh o moe, Moab prae azawn, Jordan vapui taeng, Jeriko vangpui maeto bangah atai o.
1І рушили сини Ізрайлеві та й отаборились на рівнинї Моабський, по другім боцї Йордана навпроти Єрихону.
2Israel kaminawk mah Amor kami nuiah sak o ih hmuen to, Zippor capa Balak mah hnuk boih.
2І побачив Балак Зипоренко усе, що заподїяв Ізраїль Аморіям.
3Israel kaminawk loe pop o parai pongah, Moab kaminawk mah nihcae to paroeai zit o.
3І боялись вельми Моабії того люду, бо багацько було його, і великий пострах пійшов між Моабіями перед синами Ізраїля.
4Moab kaminawk mah Midian kacoehtanawk khaeah, Maitaw tae mah palai hoiah taw ih qam takoih boih baktih toengah, haeah amkhueng kaminawk mah aicae taengah kaom hmuennawk to caa o boih tih boeh, tiah a naa o. To nathuem ah Zippor capa Balak to Moab siangpahrang ah oh.
4І казали Моабії мужам старшим Мидіянським: Тепер обїсть голота ся навкруги нас усе, як обїдає віл траву у полї. А Балак Зипоренко був тодї царем Моабським.
5Ammon prae thungah kalong vapui taengah kaom, Pethor vangpui ih kami, Beor capa Baalam to kawk hanah laicaehnawk to patoeh. Balak mah, Izip prae hoi angzo acaeng maeto loe, prae koimongah ka taengah atai o boeh.
5І післав він посли до Білеама Беоренка в Петор, що над рікою Ефрат, в землї синів народа його, щоб покликати його, і велів сказати йому: Ось вийшов люд із Египецької землї; і укрив він лице землї, та й осївсь проти мене.
6To pongah vaihi angzo ah, hae kaminawk loe kai pongah thacak o, to pongah kai hanah nihcae to tangoeng paeh; to tiah na sak nahaeloe nihcae ka tuk naah, prae thung hoiah ka haek thai khoe doeh om tih; nang mah tahamhoihaih na paek ih kaminawk loe tahamhoihaih a hnuk o moe, na tangoeng ih kaminawk loe tangoeng ah oh o, tiah ka panoek, tiah a naa.
6Оце ж прийди та проклени менї сей люд: надто бо він потужен проти мене. Може удасться менї, що подужаю його і вижену його з країни: Знаю бо, кого ти благословиш, той благословен буде, а кого ти прокленеш, той проклятим буде.
7Moab hoi Midian kacoehtanawk loe tahmaa mah thuih ih lok to atho paek hanah, tangqum to sin o moe, a caeh o; Balaam khaeah a phak o naah, Balak mah thuih ih lok to anih khaeah thuih pae o.
7І пійшли старші мужі Моабські і мужі Мидіянські, з дарунками в руках за закленаннє. І прийшли вони до Білеама, і промовили йому слова Балакові.
8Balaam mah nihcae khaeah, Vaiduem loe haeah cam o raeh; Angraeng mah paek ih lok to kang thuih o han hmang, tiah a naa. To pongah Moab ukkung angraengnawk loe to ah Balaam hoi nawnto oh o.
8І каже він їм: Переночуйте тут сю ніч, і дам я вам відповідь, так як Господь менї скаже. І зістались князї Моабські в Білеама.
9Balaam khaeah Sithaw angzoh moe, Nang khaeah kaom kaminawk loe kawbaktih kaminawk maw? tiah a dueng.
9І прийшов Бог до Білеама і каже: Що се в тебе за люде?
10Balaam mah Sithaw khaeah, Zippor capa, Moab siangpahrang Balak mah hae kaminawk hae kai khaeah ang patoeh,
10І каже Білеам Богу: Балак Зипоренко, царь Моабській послав сказати менї:
11khenah, Izip prae hoi angzo kaminawk loe, prae koimongah oh o boeh; to pongah vaihi angzo ah loe, hae kaminawk hae kai hanah tangoeng pae ah; to tih nahaeloe hae kaminawk hae ka tuh pazawk ueloe, ka haek thai khoe doeh om tih, tiah ang thuih o, tiah a naa.
11Се люд вийшов із Египту й укрив лице землї. Оце ж прийди, проклени його менї; може буде в мене снага битись із ним і вижену їх.
12Toe Sithaw mah Balaam khaeah, Nihcae hnukah caeh hmah; to kaminawk loe tahamhoih kami ah oh o pongah, tangoeng hmah, tiah a naa.
12І каже Бог Білеамові: Не треба тобі йти з ними, не треба тобі проклинати люду; бо він благословений.
13Balaam loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, Balak ih toksah angraengnawk khaeah, Nangmacae prae ah amlaem o lai ah, Angraeng mah nangcae hnukah na bangsak ai, tiah a naa.
13І встав Білеам уранцї і сказав князям Балаковим: Ідїте в землю вашу; бо не схотїв Господь менї дозволити ійти з вами.
14To pongah Moab ukkung angraengnawk loe Balak khaeah amlaem o let moe, anih khaeah, Balaam loe kaicae hnukah bang hanah angmak khruek, tiah a naa o.
14І встали князї Моабські, і прийшли до Балака і кажуть: Не схотїв Білеам ійти з нами.
15To naah Balak mah hmaloe ah patoeh ih ukkungnawk pongah kapop, ahmin kamthang kue kalah ukkung angraengnawk to laicaeh ah patoeh let.
15Тодї післав Балак ще раз князїв, поважніщих, як ті, і було їх більше.
16Nihcae Balaam khaeah angzoh o moe, anih khaeah, Zippor capa Balak mah, Kai khae angzoh han ai ah, tih mah doeh pakaa hmah nasoe;
16І прийшли вони до Білеама і промовили до його: Так мовляє Балак Зипоренко: Нехай уже нїщо не зупиняє тебе йти до мене:
17nang to kasang ah kang pakoeh moe, na thuih ih hmuen to kang sak pae boih han; to pongah angzo ah loe, hae kaminawk hae kai hanah na tangoeng paeh, tiah a thuih, tiah a naa o.
17Бо шаною великою вшаную тебе і все, що скажеш менї, вчиню; прийди ж, та заклени менї народ той!
18Toe Balaam mah, Balak ih tamnanawk khaeah, Balak mah sui, sum kanglung hoi koimongah kaom angmah ih siangpahrang im to na paek langlacadoeh, zetta ah maw, to tih ai boeh loe pop parai ah maw, ka Angraeng mah paek ih lok pong kamtlai ah tidoeh ka sah mak ai.
18І відказав Білеам, і сказав слугам Балаковим: Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла й золота, так все таки не зміг би я переступити слова Господа, Бога мого, щоб вчинити чи мале чи велике.
19To pongah nangcae doeh, Vaiduem loe haeah cam o raeh; Angraeng mah timaw na thui vop tih, tito tahngai rae si, tiah a naa.
19Тепер же зістаньтесь ту й ви на ніч, щоб довідатись менї, що скаже менї Господь.
20To naduem ah Sithaw Balaam khaeah caeh moe, anih khaeah, Kai nang kawk hanah kaminawk angzo o nahaeloe, angthawk ah loe, nihcae hoi nawnto caeh ah; toe kang thuih ih lok khue ni na sak han oh, tiah a naa.
20І прийшов Бог в ночі до Білеама і рече йому: Коли тебе звати прийшли люде, так заберись та йди з ними; та чинити меш тільки те, що скажу тобі.
21Balaam loe khawnbang khawnthaw ah angthawk, laa hrang nuiah anghnut moe, Moab ukkung angraengnawk hoi nawnto a caeh.
21І встав Білеам вранцї, і осїдлав ослицю свою, та й рушив в дорогу із князями Моабськими.
22Nihcae hoi nawnto a caeh pongah, Sithaw palungphui; nihcae to pakaa hanah Angraeng ih van kami to loklam ah angdoet khoep. Balaam loe angmah ih laa hrang nuiah angthueng moe, a tamna hnetto hoi nawnto a caeh.
22І запалав гнїв Божий за те, що він пійшов; і став ангел Господень на дорозї, щоб спинити його; а він їхав на ослицї своїй і двох молодиків його з ним.
23Angraeng ih van kami loe a ban ah sumsen to sin moe, loklam ah angdoet khoep, tiah laa hrang mah hnuk naah, hrang loe loklam amkhraeng moe, lawk bangah caeh ving; to loklam ah a caeh let thai hanah, Balaam mah laa hrang to boh.
23І побачила ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозї, і голий міч його в руцї його. І звернула ослиця з дороги та й пійшла полем. І вдарив Білеам ослицю, щоб вернути її на дорогу.
24Misur takha salak ih loklam ah a caeh naah, Angraeng ih van kami to angdoet moe, hae bangah doeh ho bangah doeh sipae thungh pae khoep.
24Но ангел став у сутках між виноградниками: стїна з одного боку і стїна з другого боку.
25Laa hrang mah Angraeng ih van kami to hnuk let naah, sipae to a daeng hmop moe, Balaam ih khok daeng pae ngawng; to naah Balaam mah hrang to boh let bae.
25І як побачила ослиця ангела, примчала вона до стїни і притиснула ногу Білеамові до стїни; і ще раз ударив її.
26To pacoengah Angraeng ih van kami loe hmabang ah caeh moe, banqoi bantang angqoi han kaom ai tamcaek loklam ah angdoet pae khoep.
26І пройшов дальш ангел Господень, та й став в узькому місцї, де не було дороги звернути, нї праворуч, нї лїворуч.
27Laa hrang mah Angraeng ih van kami to hnuk let naah, Balaam tlim ah tabok pae; to naah Balaam palungphui moe, cunghet hoiah laa hrang to boh let.
27І побачила ослиця ангела Господнього, та й лягла під Білеамом; і запалав Білеам гнївом, і вдарив він ослицю палицею.
28To naah Angraeng mah laa hrang ih pakha to paongh pae, hrang mah Balaam khaeah, Kawbang maw kang naa moe, kai vai thumto nang boh? tiah a naa.
28І відчинив Господь щелепи в ослицї, і каже вона до Білеама: Що я тобі зробила, що бив єси мене оце три рази?
29Balaam mah laa hrang khaeah, Kai hae tiah doeh nang sah ai; ka ban ah sumsen om nahaeloe, vaihi roe kang hum han boeh, tiah a naa.
29І сказав Білеам до ослицї: Бо ти робила сьміх з мене; коли б у мене та був міч у руцї, то вбив би я тебе тепер.
30To naah laa hrang mah Balaam khaeah, Kai loe nang mah vaihni ni khoek to nang thueng ih, nangmah ih laa hrang ah na ai maw ka oh? Nang khaeah hae tiah ka oh vai maw? tiah Balaam hanah a naa. To naah anih mah, Hae tiah na om vai ai, tiah a naa.
30І каже ослиця до Білеама: Чи я ж не ослиця твоя, що на їй ти їздиш з того часу, як почав жити на сьвітї та й до сього дня? Хиба ж ізвикла я чинити з тобою таке? А він каже: Нї!
31Angraeng mah Balaam ih mik to amtuengsak naah, a ban ah sumsen kasin, loklam tamcaek ah kangdoe khoep, Angraeng ih van kami to anih mah hnuk; to pongah anih loe akuep tathuk moe, long ah tabok.
31Тодї розкрив Господь очі Білеамові, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозї, і голий міч у руцї в його. І вклонивсь він; і склонив він лице своє до землї;
32Angraeng ih van kami mah, Tipongah nangmah ih laa hrang to vai thumto na boh loe? Khenah, na caehhaih loklam loe kai hoi buenglueng tamlet ah oh, to pongah nangpakaa hanah kang zoh;
32І промовив до його ангел Господень: Защо оце вдарив єси ослицю твою три рази? Се сам я вийшов перебивати тобі; бо погибельна стежка твоя передомною.
33laa hrang mah kai ang hnuk pongah, kai khae hoi loklam vai thumto amkhraeng ving; kai khae hoi amkhraeng ai nahaeloe, vaihi roe nang to kang hum moe, nang ih laa hrang to ka hingsak lat han, tiah a naa.
33І бачила мене ослиця та й звертала оце передомною три рази. Коли б не звертала вона передомною, так нинї вбив би я тебе; а зоставив би її живою.
34Balaam mah Angraeng ih van kami khaeah, Ka zae moeng boeh; kai pakaa hanah loklam ah nang doet, tito ka panoek ai; to pongah vaihi na koeh ai nahaeloe, kam laem let han, tiah a naa.
34І каже Білеам до ангела Господнього: Согрішив я; бо не знав, що ти стояв проти мене на стежцї. Оце ж коли негаразд воно в очу в тебе, так вернусь.
35Angraeng ih van kami mah Balaam khaeah, Kaminawk hoi nawnto caeh ah, toe kang thuih ih lok khue to ni na thuih han, tiah a naa. To pongah Balaam loe Balak ih toksah angraengnawk hoi nawnto caeh.
35І каже ангел до Білеама: Ійди з людьми, но тільки мусиш те промовляти, що скажу тобі. І пійшов Білеам із князями Балаковими.
36Balaam angzoh boeh, tiah Balak mah thaih naah, anih dawt hanah, Moab prae ramri Arnon vapui taengah kaom vangpui maeto ah a caeh.
36І почув Балак, що прибув Білеам, і вийшов він на зустріч йому в Ір-Моаб, на побережю Арнона, що на самому краю займища.
37Balak mah Balaam khaeah, Nang kawk hanah vaihi hoi vaihi kami kang patoeh na ai maw, tikhoe hae tih khoek to na kra loe? Nang hae kasang ah kang paloep mak ai, tiah na poek maw? tiah a naa.
37І каже Балак до Білеама: Хиба ж не посилав я нарочно до тебе кликати тебе? Чом не прибував єси до мене? Чи то ж я справдї не спромігся б ушанувати тебе?
38Balaam mah Balak khaeah, Khenah, vaihi nang khaeah kang zoh boeh, lok ka thui thai tih maw? Sithaw mah ka pakha thungah suek ih lok khue ni ka thuih han, tiah a naa.
38І каже Білеам до Балака: Се прибув я до тебе, та хиба моя воля промовляти що не будь? Слово, що кладе Бог в уста менї, те промовляти му.
39To pacoengah Balaam loe Balak hoi nawnto Kirjath-Huzoth ah caeh.
39І рушили Білеам з Балаком, і прибули вони в Кірият-Ензот.
40Balak mah maitaw hoi tuunawk hoiah angbawnhaih to sak, to pacoengah Balaam hoi anih khaeah kaom ukkung angraengnawk hanah doeh a pat pae thoem.
40І принїс Балак жертву з буйної й дрібної скотини, та й послав Білеамові та князям, що були з ним.
41Khawnbang ah loe Balak mah Balaam to kawk moe, Israel kaminawk patuek hanah, Baal sithaw ohhaih hmuensang ah a caeh haih.
41І сталось воно вранцї, що взяв Балак Білеама та й привів його на верхи Бааля, щоб він побачив із відти народ, що стояв зпереду.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.