Nehemiah 2
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Artaxerxes siangpahrang ah ohhaih saning pumphaeto akoephaih, Nisan khrah thungah, a hmaa ih misurtui to ka lak moe, siangpahrang hanah ka paek; a hmaa ah natuek naah doeh palungsethaih kam tuengsak vai ai vop.
1В місяцї Нисанї, на двайцятім року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. І я взяв вино та подав цареві, і, здавалось, не був я смутний перед ним.
2To pongah siangpahrang mah lok ang dueng, Ngan na tui to mah, tipongah mikhmai na set loe? Hae loe tidoeh na ai, palungsethaih ah ni oh, tiah ang naa. To naah paroeai ka zit,
2Але царь промовив до мене: Чого ти сумний на виду; ти не слабий, сього не видко, а певно смуток на серцї? Я злякався вельми,
3Kai mah siangpahrang khaeah, Siangpahrang na hinglung sawk nasoe! Kam panawk aphumhaih, vangpui to amro moe, khongkhanawk hmai mah kang naah, kawbangmaw mikhmai sae ai ah ka om thai tih? tiah ka naa.
3І сказав цареві: Нехай живе царь по вік! Як же не має бути смутним лице моє, коли город, місце гробовищ батьків моїх, стоїть опустошене, й ворота його попалені огнем!
4Siangpahrang mah kai khaeah, Timaw na koeh? tiah ang naa. To pongah van Sithaw khaeah lawk ka thuih.
4І сказав царь до мене: Чого ж ти бажаєш? Я помолився Богові небесному,
5Siangpahrang khaeah, siangpahrang koehhaih ah ka oh moe, na tamna hae na mikhnukah koeh koiah ka oh nahaeloe, vangpui to ka sak let thai hanah, kam pa aphumhaih, Judah prae ah na patoeh let ah, tiah ka naa.
5І сказав цареві: Коли царська ласка, й коли слуга твій запобіг ласки перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гробовища батьків моїх, щоб я одбудував його.
6Siangpahrang mah, (siangpahrang zu doeh anih taengah anghnut) Kholong na caehhaih nazetto maw akra tih? Natuek naah maw nam laem o let han? tiah ang naa. Siangpahrang mah kai patoeh han poekhaih tawnh pongah, atue to ka pahoe.
6І сказав менї царь і цариця, що седїла коло його: Як довго протягнеться твоя вандрівка, й коли вернешся? І сподобалось цареві послати мене; й я означив час.
7Kai mah anih khaeah, Siangpahrang koeh baktiah om nahaeloe, vapui taeng ih prae ukkungnawk khaeah ca sin pae han ka koeh, to tiah ni Judah prae ka phak khoek to, nihcae mah kamong ah na patoeh o thai tih.
7І сказав я цареві: Коли царська ласка, то дав би менї листи до зарічних начальників краєвих, щоб давали менї пропуст, доки я не дійду до Юдеї,
8Siangpahrang ih taw toepkung, Asaph mah im khongkha tung, vangpui tapang, ka ohhaih im sak hanah thing ang paek thai hanah, ca na tarik pae thai tih maw? tiah ka naa. Ka Sithaw tahmenhaih ka ban ah oh pongah, ka hnik ih hmuen to siangpahrang mah ang paek.
8Та й лист до Асафа, доглядника лїсів царських, щоб дав менї деревнї на ворота в твердинї, що при домі Божому, й на міські мури, та на дім, в котрому б менї жити. І дав менї царь, бо добродїйна рука Бога мого була надо мною.
9To pongah vapui zaeh ih prae ukkungnawk khaeah ka caeh moe, siangpahrang ih ca to ka paek. Siangpahrang mah misatuh angraengnawk hoi hrang angthueng kaminawk to ang patoeh pae.
9І прийшов я до зарічних начальників краєвих і віддав їм письма царські. А царь послав був зо мною військових начальників із верховцями.
10Horon acaeng Sanballat hoi Ammon acaeng toksah angraeng Tobiah hnik mah, to lok to thaih hoi naah, Israel caanawk khosak qoengsak hanah, kami maeto angzoh boeh, tiah a thaih hoi pongah, paroeai poeknawm hoi ai.
10Коли перечув про се Санаваллат, Хороніт і Товія, слуга Амманицький, то їм стало дуже досадно, що прийшов чоловік піклуватись про добро синів Ізрайлевих.
11Jerusalem ah ka caeh moe, to ah ni thumto ka cam pacoengah,
11І прийшов я в Ерусалим. І пробув там три днї,
12ka taengah kaom kami zetta hoi nawnto aqum ah kholong ka caeh o; Jerusalem ah toksak hanah Sithaw mah palung thungah ang suek pae ih hmuen to mi khaeah doeh ka thui ai; kang thueng ih hrang khue ai ah loe, kalah hrang om ai.
12І встав я вночі, і кілька чоловік зо мною, і нїкому не сказав, що поклав Бог мій менї на серце зробити для Ерусалиму; животини ж не було при менї нїякої, окрім тієї, що на їй я їхав.
13Khoving naah azawn ih khongkha hoi Pahui tuikhaw taeng ih, Anghnoeng khongkha khoek to ka caeh moe, kamtimh Jerusalem tapangnawk hoi hmai mah kangh ih khongkhanawk to ka khet.
13І проїхав я вночі через Долинні ворота перед Драконовою криницею до воріт Гнояних, і оглядїв я розвалені мури Ерусалиму й його ворота, спалені огнем.
14To pacoengah tuipuek ohhaih khongkha hoi siangpahrang ih tuili ohhaih bangah ka caeh poe; toe hrang caehhaih kakhawt ahmuen to om ai pongah,
14І приїхав я до воріт Криничаних і до царського водопроводу, але там не було місця, щоб пройти животинї, що була підо мною,
15aqum ah azawn ah ka caeh moe, tapangnawk to ka khet; kam laem let, azawn bang ih khongkha hoiah ka kun moe, kam laem let.
15І я поїхав назад через потік вночі й оглядав мур, і, проїхавши знов через Долинні ворота, вернувся.
16Judahnawk, qaimanawk, araengh kasang angraengnawk, ukkungnawk hoi toksah kami, mi kawbaktih khaeah doeh lok ka thui pae ai pongah, naa ah maw ka caeh moe, timaw ka sak, tito ukkungnawk mah panoek o ai.
16І не знали начальники, куди я ходив, та що я роблю: нї Юдеям, нї сьвященникам, нї суддям, нї старшинам, нї иншим робітникам я до того часу нїчого не казав.
17Kam laem let naah loe nihcae khaeah, ka tongh o ih raihaih, Jerusalem amrohaih, hmai mah khongkhanawk kangh boihhaih kawng to ka thuih pae. Angzo oh, kasae thuihaih hoiah a oh o han ai ah, Jerusalem tapang hae sah o let si boeh, tiah ka naa.
17Опісля же сказав я їм: Ви бачите нужду, в якій ми знаходимось: Ерусалим спустошений, й ворота його спалені огнем; ходїм, побудуймо мури Ерусалимські й не будьмо довше в пониженнї.
18Sithaw tahmenhaih ka nuiah oh pongah, siangpahrang mah kai khaeah thuih ih loknawk to nihcae khaeah ka thuih pae naah, Nihcae mah, angthawk o si loe, sah o si boeh, tiah thuih o. To pongah tha pathok o moe, kahoih hae tok hae a sak amtong o.
18І я оповідав їм про добродїйну для мене руку Бога мого, а так само й слова царя, що він говорив менї. І сказали вони: будемо будувати, — і скріпили руки свої на добре дїло.
19Toe Horon kami Sanballat, Ammon kami angraeng Tobiah hoi Arab kami Geshem mah to lok to thaih o naah, kaicae to patoek moe, ang pahnuih hoi thuih. Timaw na sak o loe? Siangpahrang ih lok na aek o han maw? tiah ang naa hoi.
19Почувши про се, Санаваллат, Хороніт та Товія, слуга Амманицький, та Гешем, Араб, сьміялись із нас і говорили з погордою: Що се за дїло, що ви робите? Чи не задумуєте ви часом збунтуватись проти царя?
20Kai mah nihcae khaeah, Kaicae loe van Sithaw mah qoeng sak tih; a tamna ah kaom kaicae loe angthawk moe, ka sak o han; toe nangcae loe Jerusalem ah qawktoep hanah taham na tawn o ai, sakthaihaih doeh na tawn o ai moe, pakuem han koi tidoeh na tawn o ai, tiah ka naa.
20Я дав їм одповідь і сказав їм: Бог небесний, Він нам допоможе, а ми, слуги його, розпочнемо будувати; вам же нема частки, нї права нї згадки про вас у Ерусалимі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.