Ezekiel 3
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Anih mah kai khaeah, Kami capa, na hnuk ih hmuen to caa ah; hae caqam tangoeng caak pacoengah, caeh ah loe Isarael imthung takoh khaeah thui paeh, tiah ang naa.
1І сказав до мене: Сину чоловічий! зʼїж, що перед тобою, зʼїж оцей звиток, та й іди й говори до синів Ізрайлевих.
2To pongah pakha ka angh, anih mah to caqam tangoeng to ang caksak.
2Тодї отворив я уста, а він дав менї зʼїсти той звиток;
3To pacoengah anih mah, Kami capa, kang paek ih caqam tangoeng to caa ah loe zok to koisak ah, tiah ang naa. To pongah ka caak, to naah ka pakha thungah khoitui baktiah luep.
3І сказав менї: Сину чоловічий! нагодуй черево твоє, й засити утробу твою сим звитком, що передаю тобі. І я зʼїв, і був він ув устах моїх такий солодкий, як мід.
4Anih mah kai khaeah, Kami capa, Israel imthung takoh khaeah caeh ah loe ka thuih ih loknawk hae nihcae khaeah taphong ah.
4І сказав менї: Сину чоловічий! встань та й іди до Ізрайлевого дому, й говори до них моїми словами;
5Na panoek ai ih lok apae kami, karai parai lok apae kaminawk khaeah kang patoeh ai, Israel imthung takoh khaeah ni kang patoeh.
5Посилаю бо тебе не до народу з темною мовою й незрозумілим язиком, а до Ізрайлевого дому, —
6Na panoek ai ih lok, karai parai lok apae kaminawk khaeah kang patoeh ai. To baktih kaminawk khaeah kang patoeh nahaeloe, nihcae mah na lok tahngai o lat tih.
6Не до многих народів із темною мовою й незрозумілим язиком, що слів його ти не второпав би; хоч як би я й до тих послав тебе, то вони б тебе послухали;
7Toe Israel imthung takoh loe ka lok tahngai o ai pongah, na lok doeh tahngai o mak ai; Israel imthung takoh loe palung len o moe, palungthah o boih.
7Дом же Ізрайлїв не схоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати мене, тим що дом Ізрайлїв твердолобий і запеклого серця.
8Khenah, nihcae ih mikhmai baktiah na mikhmai tha kang caksak moe, nihcae ih lupataeh baktiah na lupataeh doeh tha ka caksak boeh.
8Ось, я вчинив твоє лице твердшим, як їх лиця, і твого лоба твердшим, як їх лоби.
9Na lupataeh to kamtak koek thlung pong tamtak kue ah kang sak pae boeh; nihcae loe laisaep thaih kami ah om o cadoeh, zii hmah; nihcae mah doeh na pazih hmah nasoe, tiah ang naa.
9Як диямант, що твердий над камінь, вчинив я твоє чоло; не бійся їх і не лякайся перед лицем їх, хоч вони дом ворохобний.
10To pacoengah kai khaeah, Kami capa, kang thuih ih loknawk boih kahoih ah tahngai ah loe, palung thungah pakuem ah.
10І сказав дальше до мене: Сину чоловічий! усї слова мої, що говорити му тобі, прийми до серця й вислухай ушима твоїми;
11Misong ah kaom na caengnawk khaeah caeh ah loe Angraeng Sithaw mah thuih, tiah taphong ah, tahngai o maw, tahngai o ai maw, nihcae khaeah lok to taphong ah, tiah ang naa.
11Оце ж ійди до вигнанників, до земляків твоїх, та й говори до них і скажи їм: Так говорить Господь Бог! чи будуть вони слухати, чи не будуть.
12To pacoengah muithla mah kai ang tapom tahang, a ohhaih ahmuen hoiah Angraeng lensawkhaih tacawt naah, Tahamhoihaih om nasoe! tiah ka hnuk bangah kaom kalen parai lok to ka thaih.
12І підняв мене дух у гору, й чув я позад себе голос, наче гуку громового: Благословенна велич Господня, (рушаюча) з місця свого!
13Hinghaih katawn hmuennawk maeto hoi maeto mah boh ih pakhraeh tuennawk, nihcae taeng ih rel khok tuennawk hoi katuen parai atuennawk to ka thaih.
13І шум од крил у животин, що торкались одно об одно, й гуркіт од коліс коло них і гук голосного грому.
14To naah muithla mah ang tapom tahang moe, kalah bangah ang caeh haih, kai loe mawnhaih, palungphuihaih hoiah ka bang; toe ka nuiah thacak Angraeng ih ban to oh.
14Отже дух підняв та й узяв мене й ішов я, сумуючи в тревозї серця мого, а рука Господня вагонїла на менї.
15Khebar vapui taeng, misongnawk ohhaih Tel Abib ahmuen ah ka phak, nihcae ohhaih ahmuen ah ka oh, nihcae salakah dawnraihaih hoi ni sarihto thung kang hnut.
15І прибув я так до переселенцїв у Тель-Абиб, і осїв там, де вони жили, та й провів між ними сїм день, у безтямі.
16Ni sarihto pacoengah, Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
16А по семи днях надійшло до мене слово Господнє:
17kami capa, Israel imthung takoh khenzawnkung ah kang suek boeh; to pongah kang thuih ih lok hae tahngai ah loe, kai khae ih acoehaih lok hae nihcae khae thuiah.
17Сину чоловічий! я поставив тебе сторожем дому Ізрайлевого, й ти будеш дослуховатись слів із уст моїх і врозумляти їх від мене.
18Kai mah, Kahoih ai kami maeto khaeah, Nang loe na dueh tangtang tih boeh, tiah ka naa; Toe nang mah anih to acoehaih na paek ai, kahoih ai kami hinghaih pahlong hanah, kahoih ai kami khaeah acoe paekhaih lok na thui pae ai: to naah a sak ih zaehaih baktiah kahoih ai kami to dueh ving nahaeloe, anih ih athii tho to nang khaeah ka suk han.
18Коли я перекажу тобою безбожникові: Ти згинеш, а ти не станеш врозумляти його й говорити, остерегаючи безбожника від ледачої стежки, щоб йому жити, то беззаконник той умре в своїх проступках, я ж доправлятись буду крові його з рук твоїх.
19Toe kasae kami to acoehaih na paek to mah, kasae sakhaih hoi sethaih loklam to angqoi taak ai nahaeloe, a zaehaih pongah dueh tih; toe nang loe na hinghaih to pahlong boeh.
19Коли ж ти остерігав безбожника, а він не навернувся від безбожностї своєї й не покинув беззаконної дороги своєї, так він умре в проступку свойму, а ти врятував душу твою.
20To baktih toengah katoeng kami loe a toenghaih to toengsut moe, kahoih ai hmuen to sah nahaeloe, a hmaa ah amthaekhaih ka suek pae han, anih loe to ah dueh tih; anih khaeah acoehaih lok na thui pae ai pongah, anih loe a zaehaih baktiah dueh tih, a sak ih toenghaih to panoek pae mak ai boeh; anih ih athii tho to nang khaeah ka suk han.
20І коли праведник одступить од праведностї своєї та й укоїть беззаконність, як я положу йому спотичку, й він умре, — то, коли ти не остерігав його, він умре за свій гріх, і йому не згадаються праведні вчинки його, які вчинив, — від тебе ж буду я доправлятись крові його.
21Toe zaehaih sak han ai ah katoeng kami to acoehaih na paek pongah, katoeng kami mah zaehaih sah ai nahaeloe, acoehaih lok tahngai pongah, anih loe hing tih; nang doeh na hinghaih to pahlong tih, tiah ang naa.
21Коли ж ти остерігати меш праведника, щоб праведник не согрішив, та й він не согрішить, то й він жити ме за те, що дав себе врозумити, й ти спас душу твою.
22To ah Angraeng ih ban ka nuiah oh; anih mah kai khaeah, Angthawk loe, azawn ah caeh ah, to ah nang khaeah lok kang thuih han, tiah ang naa.
22І була там на менї рука Господня, і він сказав менї: Устань, ійди в поле, а там буду говорити з тобою.
23To pongah kang thawk moe, azawn ah ka caeh; Khenah, Khebar vapui taengah ka hnuk ih lensawkhaih baktih toengah, to ah doeh Angraeng lensawkhaih to oh, to naah kai loe tabok hoiah ka kuep.
23І рушив я та й пійшов у поле, і ось, стояла там велич Господня, — така велич, яку бачив я на річцї Хеварі, і я впав на лице своє.
24To pacoengah muithla kai thungah akun moe, ka khok nuih ang doetsak, kai khaeah, Caeh ah, thok to khah loe im thungah om ah, tiah ang naa.
24І ввійшов дух у мене, й поставив мене на ноги, й він говорив ізо мною та й сказав менї: Ійди та заприся в домівцї твоїй.
25Toe nang, Aw kami capa, khenah, nihcae mah qui hoi na pathlet o ueloe, minawk salakah na caeh thaih han ai ah, qui hoiah na pathlet o tih.
25І ось, ти сину чоловічий, на тебе наложять поворози, і звяжуть тебе ними, й ти не будеш нї виходити нї ввіходити.
26Nihcae loe laisaep thaih imthung takoh ah oh o pongah, nihcae na zoeh thaih han ai ah, na palai to pakha ranuiah kang betsak caeng han.
26І прилїплю язика тобі до гортанї, і занїмієш та й не будеш їм дорікати, вони бо — дом ворохобний.
27Toe lok kang thuih naah, na pakha to kang paongh pae han, to naah nihcae khaeah, nangcae loe laisaep thaih imthung takoh ah na oh o pongah, tahngai kami loe tahngai nasoe loe, tahngai ai kami loe tahngai hmah nasoe, tiah Angraeng Sithaw mah thuih.
27А як я схочу говорити з тобою, тодї відчиню уста тобі, й будеш говорити до них: Так говорить Господь Бог! Хто схоче слухати, — слухай, а хто не схоче слухати, нехай не слухає; вони ж бо дом непокірливий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.