Ezekiel 33
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
1І надійшло слово Господнє до мене, таке:
2kami capa, nangmah ih acaengnawk khaeah lokthui ah, nihcae khaeah, prae maeto khaeah sumsen ka sinh naah, prae kaminawk mah misatoep kami maeto suem o nahaeloe,
2Сину чоловічий! промов до земляків твоїх і скажи їм: Коли я пошлю меча на яку землю, а осадники тієї землї візьмуть із громади чоловіка та й приставлять за вартового в себе,
3to kami mah prae thungah angzo sumsen to hnuk naah, kaminawk acoe hanah, mongkah to ueng tih;
3І він побачить меча, що йде на землю та й затрубить у трубу й остереже люд, —
4mi kawbaktih mah doeh mongkah lok to a thaih, toe acoe ai pongah sumsen mah a hinghaih to la ving nahaeloe, anih ih athii loe angmah lu nuiah krah let tih.
4І коли хто почує голос труби, та не буде стерегти себе, й меч наступить та й захопить його, тодї кров його впаде на голову його.
5Mongkah lok to a thaih, toe acoe ai pongah, angmah ih athii loe angmah lu nuiah krah let tih. Toe acoehaih tawn kami loe a hinghaih to pahlong tih.
5Він чув гук трубний, та й не остерігся, — кров його буде на йому; хто ж остерігся, той урятував життє своє.
6Misatoep kami loe angzo sumsen to a hnuk, toe mongkah to ueng ai, kaminawk han acoehaih paek ai pongah, sumsen to angzo moe, kami maeto hinghaih to la nahaeloe, to kami loe angmah zaehaih pongah hinghaih to lak ah oh, toe anih ih athii tho loe misatoep kami khaeah ka lak han, tiah thuih.
6Коли ж вартовик та побачить меча та й не затрубить у трубу, й люд не буде остережений, і наступить меч і відбере кому життє, то він умре за свою провину, та кров його я з руки сторожа буду вимагати.
7Aw kami capa, nang loe Israel imthung takhoh toepkung ah kang suek boeh; to pongah ka thuih ih lok hae tahngai ah loe, ka lok hoi nihcae to acoehaih paek ah.
7І тебе, сину чоловічий, приставив я вартовиком до Ізрайлевого дому, щоб ти, як почуєш із уст моїх слово, від мене остеріг-врозумив їх.
8Kahoih ai kami khaeah kaimah, Aw kami zae, nang loe na dueh tangtang tih, tiah ka thuih; to naah kahoih ai kami a caehhaih loklam hoi amlaem let hanah acoehaih na paek ai pongah, to kami zae to a zaehaih pongah dueh ving nahaeloe, a nih ih athi tho to na ban ah ka suk han.
8Коли я скажу беззаконному: Беззаконнику, ти вмреш, — а ти не скажеш нїчого, щоб остерегти ледачого перед його дорогою, то беззаконник умре за свою провину, та кров його я вимагати му від тебе.
9Toe kami zae a caehhaih loklam hoi amlaem let hanah acoehaih lok na thuih pae to mah, a caehhaih loklam hoiah amlaem let ai, to naah anih loe a zaehaih pongah dueh ving nahaeloe, na hinghaih to na pahlong boeh.
9Коли ж би ти остерігав беззаконника перед його дорогою, щоб він звернув із неї, він же не навернувся з своєї дороги, то він за свій гріх погибне, а ти врятував душу свою.
10To pongah kami capa, Israel imthung takoh khaeah, Aicae loe aimacae sakpazaehaih hoi zaehaih to a phawh o moe, tha a zok o nahaeloe, kawbangmaw a hing o thai tih? tiah thui paeh.
10І скажи, сину чоловічий, до Ізрайлевого дому: Ви говорите: проступки наші й гріхи наші вагонять на нас, і ми танемо від них, — як же нам жити?
11Nihcae khaeah, Kai ka hing baktih toengah, kami zae duekhaih nuiah anghoehaih ka tawn ai, toe kami zae to a caehhaih loklam hoiah amlaem let moe, hinghaih hnuk pongah anghoehaih ka tawnh, tiah Angraeng Sithaw mah thuih; amlaem ah, kahoih ai na loklamnawk hoiah amlaem ah; Aw Israel imthung takoh, tipongah na duek han loe? tiah thui paeh.
11То ж скажи їм: Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, не бажаю я смертї грішникової, а того, щоб він звернув із свого шляху та й зостався живим. Звернїте, звернїте з вашого ледачого шляху; про що вам умірати, доме Ізраїля?
12To pongah kami capa, nangmah ih acaengnawk khaeah, Katoeng kami mah zaehaih sah let nahaeloe, canghni ih toenghaih mah anih to pahlong thai mak ai; kasae kami mah a sakpazaehaih to amlaem taak nahaeloe, canghni ih zaehaih mah anih to amtimsak mak ai; katoeng kami doeh zaehaih sah let nahaeloe, canghni ih toenghaih mah anih to hingsak thai mak ai.
12Ти ж, сину чоловічий, промов до земляків твоїх: Праведного праведність не врятує його тодї, як провинить, і беззаконник не згине за беззаконство своє, як він од свого беззаконства навернеться, так само як праведник, коли согрішить, не зможе вдержатись живим за свою праведність.
13Kami katoeng khaeah, Anih loe hing tangtang tih, tiah ka thuih; toe anih loe a toenghaih to oep pongah, kahoih ai hmuen to sah nahaeloe, canghni ah a sak ih katoeng hmuen maeto mataeng doeh pakuem pae mak ai; anih loe a sak ih kasae hmuen pongah dueh tih.
13Коли я скажу праведнику, що він зостанеться живим, а він понадїється на свою праведність та й допуститься неправедностї, то йому не згадаються всї праведні вчинки його, й мусить він умерти за беззаконність свою, що її вчинив.
14Kami zae khaeah, Nang loe na dueh tangtang tih, tiah ka naa; toe anih loe a zaehaih thung hoiah amlaem let moe, zaehoihhaih daan baktiah katoeng hmuen to a sak;
14А коли скажу беззаконному: ти мусиш умерти! він же навернеться од гріхів своїх та й почне чинити суд і справедливість,
15kami zae mah kang paek let han hmang, tiah sak ih lokkamhaih baktiah anih mah coi ih hmuen to paek let, a paquk ih hmuen doeh a paek let moe, zaehaih sah ai ah hinghaih loklam to pazui nahaeloe, anih loe dueh mak ai, hing tangtang tih.
15Коли той беззаконник верне заліг, поповнить те, що заграбив, ходити ме в законах, що ведуть до життя, й нїчого ледачого не вчинить, — то й зостанеться живим, не вмре.
16A sak ih zaehaihnawk maeto doeh pakuem pae mak ai boeh; katoeng hmuen hoi zaehhoihaih daan baktiah hmuen to a sak boeh pongah, anih loe hing tangtang tih.
16Нї одного з гріхів, які вчинив, не полїчиться йому; він почав творити суд і справедливість, і зостанеться живим.
17Toe nang ih acaengnawk mah, Angraeng lokcaekhaih loe toeng ai, tiah thuih o; toe nihcae lokcaekhaih ni toeng ai.
17А твої земляки говорять: Не по правдї чинить Господь, тим часом, як їх самих дороги несправедливі!
18Katoeng kami loe a toenghaih to caehtaak moe, hmuen kasae sah nahaeloe, anih loe a sak ih hmuen pongah dueh tih.
18Коли праведник од своєї праведностї відступить і чинити ме ледарство, так за те мусить умерти.
19Toe kami zae loe a zaehaih hoi amlaem moe, zaehhoihaih daan baktiah kahoih hmuen hoi katoeng hmuen to sah nahaeloe, a sak ih hmuen pongah anih loe hing tih.
19І коли ледачий навернеться од свого беззаконства та почне чинити суд і справедливість, то за те зостанеться живим.
20Toe nangcae mah Sithaw lokcaekhaih loe toeng ai, tiah na thuih o; Aw Israel imthung takoh, kami boih a caeh o haih loklam baktih toengah lok ka caek han, tiah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
20А ви мовляєте: Несправедлива путь Господня! Я ж суджу вас, доме Ізрайлїв, кожного після поступків його.
21Tamna ah ohhaih saning hathlai hnetto, krah hato haih, ni pangato naah, Jerusalem hoi loih kami maeto kai khaeah angzoh moe, vangpui loe amtimh boeh, tiah ang thuih.
21У двайцятому роцї нашого полону, в десятому місяцї, на пятий день місяця, прийшов до мене один утїкач із Ерусалиму й звістив: Збурено місто.
22To tiah kacawn kami to kai khae angzo ai na ih ani duembang ah, Angraeng ih ban ka nuiah oh; akhawnbang ah loe to kami to kai khaeah angzoh, to naah kai ih pakha ang paongh pae, to pongah kai ih pakha loe amongh, to naah kai loe lokaa ah ka om ai boeh.
22Та ще вечером перед приходом сього втїкача, найшла була на мене рука (сила) Господня, і він одверз уста менї, перш нїж той уранцї прибув до мене. І одчинились уста мої, і я вже не мовчав довше.
23To naah Angraeng ih lok kai khaeah angzoh,
23І надійшло слово Господнє до мене:
24kami capa, kamro Israel prae ah kaom kaminawk mah, Abraham angmah khue mataeng doeh, prae to a toep; aicae loe a pop o parai, to pongah prae toep hanah aicae han paek boeh, tiah thuih o.
24Сину чоловічий! отті останки, що жиють по спустошених місцях землї Ізраїлської, мовляють ось яке: Авраам був один собі чоловік, та й осяг сю землю в державу, а нас багато, то ж нам і належиться земля ся в державу.
25To pongah nihcae khaeah, Angraeng Sithaw mah, Nangcae loe athii hoiah moi to na caak o, na sak o ih krangnawk na bok o moe, kami ih athii to na palong o, to tiah nahaeloe kawbangmaw prae to na toep o vop tih?
25Отже скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кровю та й пориваєте очі на ваші ідоли, й проливаєте кров, — та хочете ще посїсти землю в державу?
26Nangmacae ih sumsen pongah nam ha o moe, panuet thok hmuen to na sak o, na imtaeng kaminawk ih zu to na parueng pae o, to tiah nahaeloe kawbangmaw prae to na toep o thai vop tih? tiah thuih, tiah thui paeh, tiah ang naa.
26Ви опираєтесь на свого меча? Ви ж чините гидоти, поганите жінок один в одного, та й хочете осягти в державу землю?
27Angraeng Sithaw mah, Hae kaminawk khaeah, Kai ka hing baktih toengah, kamro prae thungah kaom kaminawk loe sumsen hoiah amtim o tih, azawn ah kaom kaminawk loe moi kasannawk ih rawkcak ah ka paek han, kacak sipae thung hoi thlung khaw thungah kaom kaminawk loe, kasae nathaih hoiah dueh o tih.
27Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Так певно, як я живу, — ті, що жиють по розвалених містах, поляжуть од меча; тих, що в чистому полі, оддам на пожир зьвіррю; а ті, що в утверджених місцях та в печерах, помруть од морової зарази.
28Kai mah prae to kanung aep ah ka pongsak sut moe, thacak anih amoekhaih to ka boengsak han; Israel ih maenawk loe pong o sut tih, mi doeh to ah caeh o mak ai boeh.
28І зроблю їх землю пустою пустинею, й перерветься горда могучість її, і пустинею лежати муть гори Ізрайлеві, й нїхто не буде через них переходити.
29A sak o ih panuet thok hmuennawk pongah, prae to kanung aep ah ka pongsak sut naah, nihcae mah Kai loe Angraeng ni, tito panoek o tih, tiah thuih.
29І зрозуміють вони, що я Господь, як зроблю сю землю пустою пустинею за всї гидоти їх, що вони коїли.
30To pacoengah Kami capa, nangmah ih acaengnawk mah, nang kawng to sipae hoi khongkhanawk taengah a thuih o, angmah ih nawkamya khaeah, Angraeng khae hoi angzo lok to tahngaih hanah angzo ah, tiah a naa o.
30Сину чоловічий: земляки твої розмовляють про тебе попід мурами в дверах на порогах у себе, й балакають насьмішливо проміж себе один до одного, брат до брата: Ось ходїм, послухаймо, яке слово вийшло од Господа!
31Minawk mah sak o ih baktih toengah, kai ih kaminawk loe nang khaeah angzoh o, kai ih kaminawk baktiah na hmaa ah anghnut o moe, na lok to tahngai o, toe sah o mak ai; pakha hoiah amlunghaih to a thuih o, toe nihcae ih palung loe uthaih hoiah koi o.
31І приходять вони до тебе гурмом, і сїдають перед тобою, яко мій люд, і слухають слово твоє, та не виповняють його, бо в устах своїх роблять собі з його жарти, й серце їх уганяє за наживою.
32Khenah, nang loe nihcae hanah katoeng kruek kop, taaw kahoih kami maeto mah sak ih, koeh koi kaom laa baktiah na oh pae, nihcae loe na lok to thaih o, toe sah o ai.
32І ось, ти в них мов сьпівак забавний, що має гарний голос і на струнах до ладу перебирає; вони слухають слово твоє, та не сповняють його.
33Toe hae baktih hmuennawk loe pha tangtang tih, to hmuennawk loktang ah phak naah loe khenah, angmacae salakah tahmaa oh vaih boeh, tito nihcae mah panoek o tih, tiah thuih.
33Як же воно справдиться, — ба вже й справджується, — тодї зрозуміють, що між ними був пророк.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.