Ephesians 4
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1As a prisoner in the Lord, then, I urge you to walk in a manner worthy of the calling you have received:
1Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2with all humility and gentleness, with patience, bearing with one another in love,
2з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,
3and with diligence to preserve the unity of the Spirit through the bond of peace.
3стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.
4There is one body and one Spirit, just as you were called to one hope when you were called;
4Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5one Lord, one faith, one baptism;
5один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6one God and Father of all, who is over all and through all and in all.
6один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7Now to each one of us grace has been given according to the measure of the gift of Christ.
7Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8This is why it says: “When He ascended on high, He led captives away, and gave gifts to men.”
8Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9What does “He ascended” mean, except that He also descended to the lower parts of the earth?
9(А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10He who descended is the very One who ascended above all the heavens, in order to fill all things.
10Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11And it was He who gave some to be apostles, some to be prophets, some to be evangelists, and some to be pastors and teachers,
11І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12to equip the saints for works of ministry and to build up the body of Christ,
12на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13until we all reach unity in the faith and in the knowledge of the Son of God, as we mature to the full measure of the stature of Christ.
13доки дійдемо всї до зʼєдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14Then we will no longer be infants, tossed about by the waves and carried around by every wind of teaching and by the clever cunning of men in their deceitful scheming.
14щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15Instead, speaking the truth in love, we will in all things grow up into Christ Himself, who is the head.
15а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16From Him the whole body, fitted and held together by every supporting ligament, grows and builds itself up in love through the work of each individual part.
16котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17So I tell you this, and insist on it in the Lord, that you must no longer walk as the Gentiles do, in the futility of their thinking.
17Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18They are darkened in their understanding and alienated from the life of God because of the ignorance that is in them due to the hardness of their hearts.
18оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19Having lost all sense of shame, they have given themselves over to sensuality for the practice of every kind of impurity, with a craving for more.
19Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20But this is not the way you came to know Christ.
20Ви ж не так познали Христа:
21Surely you heard of Him and were taught in Him—in keeping with the truth that is in Jesus—
21коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
22to put off your former way of life, your old self, which is being corrupted by its deceitful desires;
22щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23to be renewed in the spirit of your minds;
23а обновлятись духом ума вашого,
24and to put on the new self, created to be like God in true righteousness and holiness.
24та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25Therefore each of you must put off falsehood and speak truthfully to his neighbor, for we are all members of one another.
25Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26“Be angry, yet do not sin.” Do not let the sun set upon your anger,
26Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27and do not give the devil a foothold.
27Анї давайте місця дияволу.
28He who has been stealing must steal no longer, but must work, doing good with his own hands, that he may have something to share with the one in need.
28Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29Let no unwholesome talk come out of your mouths, but only what is helpful for building up the one in need and bringing grace to those who listen.
29Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30And do not grieve the Holy Spirit of God, in whom you were sealed for the day of redemption.
30І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31Get rid of all bitterness, rage and anger, outcry and slander, along with every form of malice.
31Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32Be kind and tenderhearted to one another, forgiving each other just as in Christ God forgave you.
32Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.