Йони 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І надійшло слово Господнє до Йони вдруге:
1Pea naʻe toe hoko mai ʻae folofola ʻa Sihova kia Siona, ko hono liunga ua, ʻo pehē,
2Вставай, подайсь у Ниневію, город великий, і проповідуй в йому, що я повелїв тобі.
2“Tuʻu hake, pea ke ʻalu ki Ninive, ʻae kolo lahi ko ia, pea ke malangaʻaki ʻi ai ʻae lea te u fekau kiate koe.”
3І встав Йона, й подавсь у Ниневію, як повелїв Господь; Ниневія ж була великий город, на три днї ходи.
3Ko ia ne tuʻu hake ai ʻa Siona, pea ne ʻalu ki Ninive, ʻo hangē ko e folofola mai ʻa Sihova. Pea ko Ninive ko e fuʻu kolo lahi ʻaupito ia, ʻo feʻunga mo e fononga ʻi he ʻaho ʻe tolu.
4І почав Йона проходити город, скілько мож за один день перейти, й проповідував, говорючи: Ще сорок день, а Ниневія стане розвалищем.
4Pea naʻe kamata hū ʻa Siona ki he kolo ʻi he fononga ʻoe ʻaho ʻe taha, mo ʻene kalanga ʻo pehē, “ʻOku toe ʻae ʻaho ʻe fāngofulu, pea ʻe fakaʻauha ʻa Ninive.”
5І повірили Ниневійцї Богу: оголосили піст, і понадївали волосяницї, від найбільшого та й до найменьшого.
5Ko ia naʻe tui ai ʻae kakai ʻo Ninive ki he ʻOtua, pea fanongonongo ʻae ʻaukai, mo nau ai ʻae tauangaʻa, ʻo fai mei he kakai māʻolunga ʻo aʻu kiate ia naʻe siʻi hifo taha ʻiate kinautolu.
6Бо поголоска про се дойшла до царя Ниневійського, — й устав царь із свого престолу, скинув із себе царську одежу свою, й закутавсь у волосяницю, і сїв на попелї.
6He naʻe ʻomi hono fakahā ki he tuʻi ʻo Ninive, pea ne tuʻu hake ia mei hono nofoʻanga, ʻo ne toʻo hono kofu tōtōlofa mo ne kofuʻaki ʻe ia ʻae tauangaʻa, pea nofo ki lalo ʻi he efuefu.
7І звелїв сповістити в Ниневії й заповісти від іменї царського й вельмож своїх, щоб нї люде, нї скотина, нї воли анї вівцї нїчого не їли й не пасли та й води не пили;
7Pea naʻa ne fekau ke fanongonongo mo fakahā ʻi Ninive, kuo fono ʻae tuʻi mo ʻene houʻeiki, ʻo pehē, “ʻOua naʻa kamata ha meʻa ʻe ha taha pe ʻe ha manu, ʻe he tauhi, pe ʻe ha fanga manu: ʻoua naʻa nau kai pe te nau inu ha vai
8Та щоб окриті були вереттєм — людина й скотина, й скілько сили, взивали до Бога, та щоб кожне покинуло ледачу дорогу свою й неправедні вчинки рук своїх.
8Kae tuku ke kofuʻaki ʻae tauangaʻa ʻe he tangata, pea mo e manu, pea tangi fakamanavahē ki he ʻOtua: ʻio, ke tafoki taki taha kotoa pē mei hono hala kovi, pea mei he fakamālohi ʻoku ʻi honau nima.
9Хто знає, може Бог іще змилосердиться й відверне від нас палаючий гнїв свій, і ми не погинемо.
9Ko hai ʻoku ʻilo, naʻa ʻe liliu, pea fakatomala ʻae ʻOtua mo ne fakatafoki atu ʻae kakaha ʻo hono houhau, koeʻuhi ke ʻoua naʻa tau ʻauha?”
10І побачив Бог їх учинки, що вони покинули свою ледачу дорогу, й пожалував Бог наслати на них те лихо, яким їм був загрозив, і не наслав.
10¶ Pea naʻe ʻafio ʻe he ʻOtua ki heʻenau ngāue, kuo nau tafoki mei honau hala kovi: pea naʻe liliu ʻae ʻOtua mei he kovi ʻaia naʻa ne pehē te ne fakahoko kiate kinautolu; pea naʻe ʻikai te ne fai ia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.