Суддїв 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1І заприсягли Ізрайлитяне в Массифі: Нїхто з нас не оддасть дочки за Бенямія.
1さて、イスラエルの男たちはミツパで誓って言った。「私たちのうち、だれ一人として自分の娘をベニヤミンに妻として与えてはならない。」
2І скупивсь люд до дому Божого в Сило, і сидїли там до вечора перед Богом, і голосили промовляючи:
2民はベテルに来て、そこで夕暮れまで神の前に座り、声を上げて激しく泣いた。
3Про що воно, Господи, Боже Ізрайлїв, так ув Ізраїлї сталось, що вже нема цїлого одного поколїння?
3彼らは言った。「イスラエルの神、主よ。なぜイスラエルにこのことが起こり、今日、イスラエルから一つの部族が欠けることになったのでしょうか。」
4Назавтра ж рано вранцї построїв там люд жертівника і принїс усепаленнє і мирну жертву.
4翌日、民は朝早く起き、そこに祭壇を築いて、全焼のささげ物と和解のいけにえを献げた。
5І питали сини Ізрайлеві: Хто з усїх поколїнь Ізрайлевих не був в походї з військом Господнїм? Бо присягнено було великою присягою, того, хто не прийде в Массифу перед Господа, скарати смертю.
5イスラエルの人々は言った。「イスラエルの全部族のうち、主の集会に上って来なかった者はだれか。」彼らは、ミツパで主のもとに上らなかった者について、「その者は必ず死ななければならない」と固く誓っていた。
6І жаль стало Ізрайлитянам братів своїх Беняминїїв і говорили: Тепер вирвано цїле одно поколїннє з Ізраїля!
6イスラエルの人々は兄弟であるベニヤミンのために悲しんで言った。「今日、イスラエルから一つの部族が断ち切られてしまった。
7Як нам обмислити про жінки для тих, що зостались, коли ми заклялись Господом, що нїхто з нас не оддавати ме за них дочки?
7私たちは主にかけて、私たちの娘たちを彼らに妻として与えないと誓ったのだから、残っている者たちに妻を備えるにはどうすればよいのか。」
8І питали: Чи нема кого з поколїнь Ізрайлевих, що не прийшов був сюди перед Господа в Массифу? Тодї виявилось, що з Явиса Галаадського нїхто не прибув був до громади військової в табір.
8彼らは言った。「イスラエルの部族のうち、ミツパで主のもとに上って来なかったのはだれか。」調べると、ヤベシュ・ギルアデからはだれ一人、陣営の集会に来ていなかった。
9І зроблено перегляд між людом, і дознались, що з осадників Явиських у Галаадї не прибув нїхто.
9民を数えてみると、ヤベシュ・ギルアデの住民は一人もいなかった。
10І послала туди громада дванайцять тисяч найхоробріщих мужів, і дано їм наказ: Ійдить і повбивайте осадників Явиських у Галаадї мечем, жіноцтво й дїтвору;
10会衆は最も勇敢な者一万二千人をそこへ送り、命じた。「行って、ヤベシュ・ギルアデの住民を、女も子どもも剣で打て。
11А при тому ось як зʼорудуйте: на кожного мужчину і на всїх жінок, що взнали чоловіче ложе, роспростріте проклін, дївок же зоставте живими. Вони так і вчинили.
11こうせよ。すべての男と、男を知ったすべての女を聖絶せよ。」
12І знайшли між осадниками Явиса в Галаадї чотириста дївуючих женщин, що ще мужого ложа не взнали; їх привели вони в табір у Силомі, що в Канаан-землї стоїть.
12彼らはヤベシュ・ギルアデの住民の中に、男と寝たことのない若い処女四百人を見つけ、カナンの地にあるシロの陣営へ連れて来た。
13Тодї послала вся громада, щоб перемовитись із Беняминїями, що були під Риммон скелею, та й обіцяно їм безпеку.
13全会衆はリモンの岩にいるベニヤミンの人々に使者を遣わして語り、彼らに平和を告げた。
14От і прийшли Беняминїї, і передано їм жінок, скілько їх зісталось живими з жіноцтва в Явисї в Галаадї. Однакже сих не стало на всїх.
14ベニヤミン人はその時、戻って来たので、彼らはヤベシュ・ギルアデの女たちの中で生かしておいた女たちを彼らに与えた。それでも彼らには十分ではなかった。
15І жалкував люд Ізраїльський вельми, що загине одно поколїннє в Ізраїлї.
15主がイスラエルの諸部族の間に裂け目を生じさせられたので、民はベニヤミンのために悲しんだ。
16І казали громадські мужі: Як нам обмислити жінками тих, що позостались? Бо й жіноцтво в Беняминї викоренено.
16その時、会衆の長老たちは言った。「ベニヤミンの女たちは滅ぼされてしまったので、残っている者たちに妻を備えるにはどうすればよいのか。」
17І говорено: Наслїдня держава нехай остане уцїлівшим синам Бенямина, щоб не перевелось одно поколїннє в Ізраїлї;
17彼らは言った。「イスラエルから一つの部族が消し去られないために、生き残ったベニヤミン人の相続地が保たれなければならない。
18Але ж і нам не можна дочок наших за них оддавати; бо сини Ізрайлеві поклялись ось як: Проклят, хто оддасть за Беняминїя дочку!
18しかし、私たちは自分たちの娘を彼らに妻として与えることはできない。イスラエルの人々は、『ベニヤミンに妻を与える者はのろわれる』と言って誓ったからである。」
19Тодї промовили: Що року буває сьвято Господнє в Силомі — а він стоїть на півночі від Бетеля, на востоцї від шляху, що йде з Бетеля в Сихему, а на полуднї від Лебони —
19彼らは言った。「毎年、シロで主の祭りが行われる。シロはベテルの北、ベテルからシェケムへ上る大通りの東、レボナの南にある。」
20Та й навчили Бенямінїїв, кажучи: Йдїть та засядьтесь у виноградниках,
20彼らはベニヤミンの人々に命じて言った。「行って、ぶどう畑で待ち伏せしなさい。
21І як побачите, що дївчата виходять із Силому на танець і хороводи, то ви повискакуйте з виноградників та й хапайте кожен Силомську дївчину собі за жінку, та й ідїть додому в землю Беняминову.
21そして見なさい。シロの娘たちが踊りを踊るために出て来たら、あなたがたはぶどう畑から出て来て、シロの娘たちの中からそれぞれ自分の妻を捕らえ、ベニヤミンの地へ行きなさい。
22Якже прийдуть їх батьки чи брати перед нами жалуватись, ми відкажемо їм: Вибачайте, бо ми не взяли про кожного з них жінки на війнї, а ви б їм не дали: ваша й вина.
22彼女たちの父や兄弟が私たちに訴えに来たら、こう言おう。『私たちのために、彼らに娘たちを恵んでやってほしい。戦いの時、私たちは彼ら一人一人の妻を確保できなかった。あなたがたが娘を彼らに与えたのではないから、誓いを破った罪に問われることもない。』」
23Беняминїї так і зробили, та й здобули собі скільки було треба жінок між таньцючими, що їх похапали. Тодї вернулись у свою державу, будували міста та й осїдались там.
23ベニヤミン人はそのように行い、踊っていた娘たちの中から、自分たちの数に応じて妻をさらった。それから相続地へ帰り、町々を建て直して住んだ。
24Ізрайлитяне ж розійшлись тодї кожен у своє поколїннє та й вернувсь кожен у свою державу.
24イスラエルの人々はその時、それぞれ自分の部族、自分の氏族のところへ去って行った。彼らはそこから出て、それぞれ自分の相続地へ行った。
25Того часу не було царя в Ізраїлї; кожен чинив, що йому здавалось добрим.
25その頃、イスラエルには王がなく、それぞれが自分の目に正しいと見えることを行っていた。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.