Даниїла 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Я, Навуходонозор, проживав спокійно в мойму домі та мав гаразд в моїх палатах.
1O rei Nabucodonosor, a todos os povos, nações e línguas que habitam em toda a terra: Paz lhes seja multiplicada.
2Та приснився менї сон, що налякав мене, й думки на ліжку мойму та мрії в голові моїй навели на мене смуток.
2Pareceu-me bem declarar os sinais e maravilhas que o Deus Altíssimo realizou em meu favor.
3І дав я приказ привести до мене всїх мудрецїв Вавилонських, щоб сказали менї, проти чого той сон.
3Quão grandes são os seus sinais! Quão poderosas são as suas maravilhas! O seu reino é um reino eterno. O seu domínio é de geração em geração.
4От і прийшли віщуни, чародїї, Халдеї та ворожбити; я оповів їм сон, але вони не могли виложити менї, проти чого він.
4Eu, Nabucodonosor, estava tranquilo em minha casa e próspero em meu palácio.
5Вкінцї ввійшов до мене Даниїл, котрому дано імя Валтасар — по імени Бога мого, а в котрому дух сьвятого Бога; йому оповів я сон.
5Tive um sonho que me assustou; e os pensamentos em minha cama e as visões da minha mente me perturbaram.
6Валтасаре, голово над мудрецями! я знаю, що в тебе дух сьвятого Бога, й нїяка тайна тобі не тяжка; відкрий же менї видиво мого сну, що менї снився, і проти чого він.
6Por isso, decretei que trouxessem à minha presença todos os sábios da Babilônia, para que me dessem a conhecer a interpretação do sonho.
7А видива голови моєї в ліжку мойму були такі: Я бачив — от посеред землї дерево дуже високе.
7Então entraram os magos, os encantadores, os caldeus e os adivinhos; e eu lhes contei o sonho, mas eles não me deram a conhecer a sua interpretação.
8Здорове було те дерево й міцне, а вершина його досягала до неба, й було його видко до країв усієї землї.
8Por fim, Daniel entrou à minha presença, cujo nome era Beltessazar, segundo o nome do meu deus, e em quem há o espírito dos deuses santos. Eu contei o sonho diante dele, dizendo:
9Лист на ньому прегарний, і овощів на ньому рясно, а поживи на ньому стало б усїм; під ним знаходили холод польові зьвірі, на гіллю його гнїздились піднебесні птицї, і з нього живилось усяке тїло.
9“Beltessazar, chefe dos magos, como sei que o espírito dos deuses santos está em você e nenhum mistério o perturba, diga-me as visões do sonho que tive e a sua interpretação.
10І бачив я в видивах моєї голови на мойму ліжку — аж се зійшов із неба Невсипущий і Сьвятий (ангел).
10Estas foram as visões da minha mente na minha cama: Eu olhei, e eis uma árvore no meio da terra; e a sua altura era imensa.
11І кликнув він голосно й промовив: Зрубайте се дерево, пообрубуйте його гіллє, обтрусїть листє з нього й пороскидайте овощі його; нехай повтїкають зьвірі зпід нього й птицї з його гілля;
11A árvore cresceu e se tornou forte. A sua altura chegava até o céu, e ela era visível até os confins de toda a terra.
12Але головнього його кореня полишіть в землї; він же нехай в залїзних та мідяних ланцюгах в траві на полі зрошується небесною росою, і нехай буде з животинами пай його в траві земній.
12Suas folhas eram belas, e o seu fruto abundante, e nela havia alimento para todos. Os animais do campo encontravam sombra debaixo dela, e as aves do céu habitavam em seus ramos, e toda criatura se alimentava dela.
13Людське серце возьметься в нього, а дано йому буде серце зьвіряче, доки не мине над ним сїм часів (років).
13“Eu via nas visões da minha mente na minha cama, e eis que um vigilante santo desceu do céu.
14На радї Невсипущих так постановлено, й присудом сьвятих призначено, щоб знали всї живущі, що Найвисший царює над царством людським і дає його, кому хоче, та настановляє над ним і приниженого між людьми.
14Ele clamou em alta voz e disse o seguinte: 'Derrubem a árvore e cortem os seus ramos! Sacudam as suas folhas e espalhem os seus frutos! Afugentem os animais debaixo dela e as aves dos seus ramos.
15От такий сон снився менї, цареві Навуходонозорові; а ти, Валтасаре, скажи, проти чого він, бо нї один із мудрецїв у мойму царстві не міг обявити його значіння, а ти можеш, бо дух сьвятого Бога при тобі.
15Contudo, deixem o toco com as suas raízes na terra, preso com cadeias de ferro e de bronze, na relva tenra do campo; e seja ele molhado com o orvalho do céu. Que a sua porção seja com os animais na erva da terra.
16Тодї Даниїл, на инше імя Валтасар, трохи не годину перебував ув осторопінню, й думки його трівожили його; аж царь почав ізнов говорити й промовив: Валтасаре! нехай не трівожить тебе сей сон і його значіннє. Валтасар відповів і сказав: Мій добродїю! нехай би твоїм супротивникам сей сон, і ворогам твоїм значіннє його!
16Que o seu coração seja mudado, deixando de ser humano, e lhe seja dado um coração de animal. E passem sobre ele sete tempos.
17Дерево, котре ти бачив, що було здорове й міцне, своєю вершиною досягало до неба й його було видко на всю землю,
17“'A sentença é por decreto dos vigilantes, e a exigência pela palavra dos santos, com o propósito de que os vivos saibam que o Altíssimo domina sobre o reino dos homens, e o dá a quem ele quer, e estabelece sobre ele o mais humilde dos homens.'
18На котрому лист був прегарний і овощів рясно й поживи з нього стало б усїм, під котрим жили польові зьвірі, а на гіллю його гнїздились птицї піднебесні,
18“Este é o sonho que eu, o rei Nabucodonosor, tive; e você, Beltessazar, declare a interpretação, porque todos os sábios do meu reino não são capazes de me dar a conhecer a interpretação; mas você é capaz, pois o espírito dos deuses santos está em você.”
19Се — ти, царю, що єси великий і кріпкий, а сила твоя змоглася велико й сягонула в небо, власть же твоя — до країв сьвіта.
19Então Daniel, cujo nome era Beltessazar, ficou emudecido por um momento, e os seus pensamentos o perturbaram. O rei respondeu: “Beltessazar, não deixe que o sonho ou a sua interpretação o perturbe.” Beltessazar respondeu: “Meu senhor, que o sonho seja para aqueles que o odeiam, e a sua interpretação para os seus adversários.
20А що ти, царю, бачив Невсипучого й Сьвятого, що зійшов із небес і промовив: Зрубайте дерево й поторощіть його, тільки корінь його полишіть у землї, і нехай він у залїзних та мідяних ланцюгах в траві на полї зрошується небесною росою, і нехай буде з животинами пай його на землї, доки не мине над ним сїм часів, —
20A árvore que você viu, que cresceu e se tornou forte, cuja altura chegava até o céu e era visível por toda a terra;
21То от проти чого се, царю, й от присуд Всевишнього, який прийде на мого добродїя, царя:
21cujas folhas eram belas e o seu fruto abundante, e nela havia alimento para todos; debaixo da qual viviam os animais do campo, e em cujos ramos as aves do céu tinham a sua habitação —
22Тебе вилучать ізміж людей, і ти жити меш на полі з зьвірями; годувати мешся травою, неначе віл, падати ме роса з неба на тебе, і сїм часів промине над тобою, доки спізнаєш, що Найвисший царює над людським царством і дає його, кому хоче.
22é você, ó rei, que cresceu e se tornou forte; pois a sua grandeza cresceu e chega até o céu, e o seu domínio até os confins da terra.
23А що приказано було полишити головний корінь дерева, то се значить, що твоє царство зістанеться при тобі, коли ти спізнаєш власть небесну.
23“E quanto ao fato de o rei ter visto um vigilante santo descendo do céu e dizendo: 'Derrubem a árvore e destruam-na; contudo, deixem o toco com as suas raízes na terra, preso com cadeias de ferro e de bronze, na relva tenra do campo, e seja ele molhado com o orvalho do céu. Que a sua porção seja com os animais do campo, até que passem sobre ele sete tempos.'
24Тим же то, царю, нехай буде до вподоби тобі моя порада: спокутуй твої гріхи справедливостю і проступки твої милосердєм до бідних; от чим може продовжитись спокій твій!
24“Esta é a interpretação, ó rei, e é o decreto do Altíssimo, que veio sobre o meu senhor, o rei:
25Усе се сталося з царем Навуходонозором.
25Você será expulso do meio dos homens e a sua morada será com os animais do campo. Você será forçado a comer capim como os bois, e será molhado com o orvalho do céu, e sete tempos passarão sobre você, até que reconheça que o Altíssimo domina sobre o reino dos homens, e o dá a quem ele quer.
26Через дванайцять місяцїв, походжаючи по царських горницях в Вавилонї,
26E quanto à ordem para deixar o toco com as raízes da árvore, o seu reino lhe será garantido depois que você reconhecer que os Céus dominam.
27Промовив царь: Чи ж не великий сей Вавилон, що я встроїв його на дім царства силою моєї потуги й на славу величностї моєї?
27Portanto, ó rei, que o meu conselho lhe seja aceitável: rompa com os seus pecados praticando a justiça, e com as suas iniquidades demonstrando misericórdia aos pobres. Talvez haja um prolongamento da sua tranquilidade.”
28Та ще слова не вийшли з уст царських, як надійшов із неба голос: До тебе, царю Навуходонозоре, мовиться: царство відійшло від тебе!
28Tudo isso sobreveio ao rei Nabucodonosor.
29І відлучать тебе від людей, і ти жити меш на полі з зьвірями; годувати мешся травою, як віл, і сїм часів промине над тобою, доки спізнаєш, що Найвисший царює над людським царством і дає його, кому хоче!
29Ao fim de doze meses, ele estava caminhando no palácio real da Babilônia.
30Зараз і справдилось се слово над Навуходонозором, і відлучено його від людей, він їв траву, неначе віл, і спадала роса з неба на його тїло, так що волоссє на ньому поросло, нїби на левові; а нігтї в його — наче в птицї.
30O rei falou e disse: “Não é esta a grande Babilônia, que eu construí para a residência real, pela força do meu poder e para a glória da minha majestade?”
31Як же минули ті часи, я, Навуходонозор, підвів очі мої до неба, й мій розум вернувся до мене; й благословив я Всевишнього, хвалив і прославляв Всесущого, которого власть — власть вічна і которого царство — від родів до родів.
31Enquanto a palavra ainda estava na boca do rei, veio uma voz do céu, dizendo: “Ó rei Nabucodonosor, a você é declarado: 'O reino foi tirado de você.
32Проти него всї, що живуть на землї, не значать нїчого; по своїй волї робить він як з небесним воінством, так і з тими, що живуть на землї, й нїхто не може стати проти руки його й сказати йому: Що ти зробив?
32Você será expulso do meio dos homens, e a sua morada será com os animais do campo. Você será forçado a comer capim como os bois. Sete tempos passarão sobre você, até que reconheça que o Altíssimo domina sobre o reino dos homens, e o dá a quem ele quer.'”
33В той час вернувся менї розум мій, а на славу мого царства вернулись постава й переднїйший вид мій; тодї шукали мене мої радники й мої дуки, й привернено мене на моє царство, й величність моя ще більше підвисшилась.
33Na mesma hora, isso se cumpriu em Nabucodonosor. Ele foi expulso do meio dos homens e comeu capim como os bois; e o seu corpo foi molhado com o orvalho do céu, até que o seu cabelo cresceu como as penas das águias, e as suas unhas como as garras das aves.
34А тепер я, Навуходонозор, славлю, й вивисшую й величаю Царя небесного, которого всї дїла праведні, стежки правдиві, й котрий має силу присмирити тих, що ведуться гордовито.
34Ao fim daqueles dias, eu, Nabucodonosor, levantei os meus olhos ao céu, e o meu entendimento voltou a mim; e eu abençoei o Altíssimo, e louvei e honrei aquele que vive para sempre, pois o seu domínio é um domínio eterno, e o seu reino é de geração em geração.
no verse 35 in this text
35Todos os habitantes da terra são considerados como nada; e ele age segundo a sua vontade no exército do céu, e entre os habitantes da terra; e ninguém pode deter a sua mão, ou questioná-lo: “O que estás fazendo?”
no verse 36 in this text
36Naquele mesmo tempo, o meu entendimento voltou a mim; e para a glória do meu reino, a minha majestade e o meu resplendor voltaram a mim. Os meus conselheiros e os meus nobres me procuraram; e eu fui restabelecido no meu reino, e uma grandeza extraordinária me foi acrescentada.
no verse 37 in this text
37Agora eu, Nabucodonosor, louvo, exalto e honro o Rei do céu; porque todas as suas obras são verdade, e os seus caminhos são justiça; e ele é poderoso para humilhar os que andam na soberba.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.