Дїяння 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,
1Toe Anania, tiah ahmin kaom kami maeto loe, a zu Sapphira hoi nawnto a tawnh hoi ih hmuen to a zawh,
2та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.
2anih loe angmah hanah phoisa to suek thoem, to tiah suek ih hmuen to a zu mah doeh panoek, thoemto phoisa loe patoeh ih kaminawk khokkung ah a sinh.
3Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю?
3Toe Piter mah, Anania, Tipongah Kacai Muithla aling hanah, Setan palung thungah na koisak moe, long zawh ih thoemto phoisa to nangmah hanah na suek loe?
4Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога.
4Long na zaw ai naah long loe nangmah ih hmuen ah ni oh, na zawh pacoengah doeh phoisa loe nangmah ih hmuen ah na ai maw oh? Tipongah aling hanah hae tiah palung thungah na poek loe? Nang loe kami to aling ai ah, Sithaw ni na ling, tiah a naa.
5Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се.
5To lok to Anania mah thaih naah, anih loe amtimh moe, duek: to tamthang thaih kaminawk boih loe paroeai zit o.
6Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали.
6Thendoengnawk angthawk o moe, anih ih qok to kahni hoi ayaw o pacoengah, anih to tasa bangah angzawn o moe, aphum o.
7І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.
7Atue thumto pacoengah, a zu to angzoh, to tiah kaom hmuen to anih mah panoek ai.
8Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.
8Piter mah anih khaeah, Long loe hae zetto hoiah maw na zawh hoi? Na thui ah, tiah a naa. Anih mah, ue, to zetto hoiah ni ka zawh hoi, tiah a naa.
9Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.
9Piter mah anih khaeah, Kawbangmaw Angraeng ih Muithla tanoek hanah palung na due hoi? Khenah, na sava aphum kaminawk ih khok loe khongkha taengah ni oh o vop, nang doeh nihcae mah tasa bangah angzawn o tih, tiah a naa.
10Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.
10To naah anih loe Piter ih khokkung ah amtimh moe, duek: thendoengnawk a thungah akun o, anih ih qok to hnuk o naah, angzawn o pacoengah, anih to a sava ih taprong taengah aphum o.
11І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.
11To pongah kricabunawk hoi to tamthang thaih paroeai kaminawk boih nuiah kalen parai zithaih to phak.
12Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
12Patoeh ih kaminawk loe kaminawk hma ah pop parai dawnrai hmuen hoi angmathaih hmuennawk to sak o; (nihcae loe poekhaih maeto hoiah Solomon ih impoem ta ah angcu o boih.
13З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.
13Zit o pongah mi doeh nihcae khaeah athum o ai, toe kaminawk mah nihcae hanah paroeai khingyahaih to paek o.
14І прибувало все більш віруючих у Господа, — множество чоловіків і жінок.)
14To tiah Angraeng tang kami, nongpa hoi nongpata paroeai pung o).
15Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тїнь отїнила кого з них.
15Piter loklam ah caeh naah anih ih pakhra mah tahlip thuih nasoe, tiah a poek o pongah, nganna kaminawk to loklam ah hoih o moe, iihkhun nuiah angsong o sak.
16Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.
16Jerusalem taengah kaom avang kaminawk angzoh o moe, nganna kaminawk hoi taqawk mah naeh ih kaminawk to hoih o: nihcae loe ngantui o boih.
17Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,
17To pacoengah kalen koek qaima hoi anih taengah kaom kaminawk (nihcae loe Sadusi kaminawk thungah athum kami ah oh o) loe paroeai palungphui o moe, angthawk o ving.
18і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.
18Patoeh ih kaminawk to naeh o moe, thongim pakhrak o.
19Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:
19Toe khoving naah Angraeng ih van kami mah thongim thok to paongh pae moe, nihcae to tacawtsak,
20Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.
20caeh oh, tempul thung ih kaminawk khaeah angdoe oh loe, hae hinghaih loknawk boih hae thui oh, tiah a naa.
21Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.
21Nihcae mah to lok to thaih o naah, khawnthaw ah tempul thungah akun o moe, patuk o. Toe kalen koek qaima hoi anih taengah kaom kaminawk to angzoh o, Israel kacoehtanawk boih amkhueng hanah a kawk o moe, thongim thungah kaom patoeh ih kaminawk to laksak.
22Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли,
22Toe toksah kaminawk thongim ah phak o naah, patoeh ih kaminawk to thongim thungah hnu o ai, to pongah nihcae loe amlaem o let,
23говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли.
23kahoihah kangkha thongim to ka hnuk o, khongkha taengah angdoe thongim toep kaminawk doeh ka hnuk o: toe khongkha ka paongh o naah a thungah mi doeh ka hnu o ai, tiah a naa o.
24Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було.
24Kalen qaima, tempul thungah toksah angraeng hoi kalen koek qaimanawk mah to lok to thaih o naah, kawbangmaw to tiah hmuen om thai tih, tiah a poek anghmang hoiah oh o.
25Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.
25To naah kami maeto angzoh moe, nihcae khaeah, Khenah, thongim na pakhrak o ih kaminawk loe tempul thungah angdoet o moe, kaminawk to patuk o, tiah a naa.
26Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.
26To naah misatuh angraeng loe angmah ih kaminawk hoi nawnto caeh, kaminawk mah nihcae to thlung hoiah va o moeng tih, tiah a zit o pongah, patoeh ih kaminawk to lunghoihta hoiah a hoih o.
27І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,
27Nihcae a hoih o pacoengah, lokcaek kaminawk hma ah suek o moe, araengh sang qaima mah nihcae khaeah,
28кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.
28hae kami ih ahmin hoiah kaminawk patuk han ai ah lok kang thuih o boeh na ai maw? Khenah, Jerusalem loe nangcae patukhaih hoiah koi boeh, hae kami ih athii kaicae nuiah kraksak hanah na pacaeng o, tiah a naa o.
29Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям.
29To naah Piter hoi patoeh ih kalah kaminawk mah, Kaicae loe kami ih lok pongah loe Sithaw ih lok to ni ka tahngaih o han, tiah a naa o.
30Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.
30Thinglam nuiah na takhing o moe, na hum o ih, Jesu loe aicae ampanawk ih Sithaw mah pathawk let boeh.
31Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.
31Israel kaminawk khaeah dawnpakhuemhaih hoi zae tahmenhaih to paek hanah, Anih to Sithaw mah a bantang ban hoiah Angraeng hoi pahlongkung ah pakoeh boeh.
32І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому.
32Kaicae loe hae hmuennawk hnukung ah ka oh o, to baktih toengah Angmah lok tahngai kaminawk khaeah Sithaw mah paek ih Kacai Muithla hnukung ah doeh ka oh o.
33Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.
33Nihcae mah to lok to thaih o naah, palungphui o moe, nihcae to hum hanah patoem o.
34Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,
34Toe kaalok patukkung, kami boih thungah ahmin kamthang, Gamaliel, tiah ahmin kaom Farasi kami maeto loe lokcaekhaih im ah angdoet moe, patoeh ih kaminawk to nawnetta thung tasa bangah tacawt o hanah lok a paek.
35і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.
35Anih mah toah kaom kaminawk khaeah, Israel kaminawk, hae kaminawk nuiah sak han na tim o ih hmuen pongah acoe oh.
36Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо.
36Canghnii ah Teuda, tiah ahmin kaom kami maeto mah kai loe lokpui parai ah kaom kami maeto ah ka oh, tiah a thuih; anih hnukah kami cumvai palito bang o: toe paroeai a hnukbang kaminawk loe, anih duek pacoengah ampraek o phang moe, tiah doeh angcoeng o ai.
37Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались.
37Anih pacoengah doeh Juda, tiah ahmin kaom Kalili kami maeto loe milu lakhaih atue nathuem ah, to tiah oh let bae, paroeai kaminawk anih hnukah bang o: anih to duek naah, paroeai a hnukbang kaminawk loe ampraek o phang.
38А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо;
38Vaihi hae kaminawk hoi kamhoe ah na oh o hanah, lok kang thuih o, nihcae loe angmacae hmawk ah om o nasoe: a sak o ih tok loe kami ih tok ah om nahaeloe, anghmaa angtaa tih:
39коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.
39toe Sithaw ih tok ah om nahaeloe, na phrae o thai mak ai; to tih ai nahaeloe nangcae loe Sithaw ih lok aek kami ah na om o moeng tih, tiah a naa.
40Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.
40Anih mah thuih ih lok to nihcae mah tahngaih pae o: to pacoengah nihcae mah patoeh ih kaminawk to a thungah kawk o moe, boh o, Jesu ih ahmin hoiah lokthuih o han ai ah, a thuih pae o pacoengah prawt o.
41Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.
41Patoeh ih kaminawk loe lokcaekhaih im hoiah tacawt o, Anih ih ahmin pongah patang a khang o moe, azathaih a tongh o cadoeh atho oh, tiah a poek o pongah, nihcae loe anghoehaih tawnh o.
42І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.
42Nithokkruek tempul hoi im kruekah, anghak ai ah patuk o moe, Jesu Kri tamthanglok hoih to taphong o.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.