Дїяння 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
1Pea naʻe ʻohake fakataha ʻa Pita mo Sione ki he falelotu lahi ʻi he feituʻulaʻā lotu, ʻaia ko hono hiva.
2І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву.
2Pea ko e tangata ʻe taha naʻe pipiki talu hono fanauʻi, naʻe fata ange ʻi he ʻaho kotoa pē, ʻo tuku ʻi he matapā ʻoe falelotu lahi ʻaia naʻe ui ko e Fakasanisani, ke kole kiate kinautolu naʻe hū ki he falelotu lahi;
3Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї.
3Pea mamata ia kia Pita mo Sione ʻoku fai ke na hū ki he falelotu lahi, pea ne kole.
4Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
4Pea sio fakamamaʻu ʻa Pita mo Sione kiate ia, ʻo na pehē, “Sio mai kiate kimaua.”
5Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти.
5Pea tokanga atu ia kiate kinaua, ʻo ʻamanaki te ne maʻu ha meʻa ʻiate kinaua.
6Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
6Pea toki pehē ʻe Pita, “Ko e siliva mo e koula ʻoku ʻikai te u maʻu; ka ko ia ʻoku ou maʻu te u foaki kiate koe: ʻi he huafa ʻo Sisu Kalaisi ʻo Nāsaleti tuʻu hake ʻo ʻalu.”
7І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
7Pea naʻa ne puke ia ʻi hono nima toʻomataʻu, ʻo fokotuʻu hake ia: pea naʻe mālohi leva hono vaʻe mo hono tungaʻivaʻe.
8і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
8Pea hopo hake ia ʻo tuʻu, mo ʻeveʻeva, pea nau hū fakataha mo ia ki he falelotu lahi, kuo ʻeveʻeva, mo hopohopo, pea fakamālō ki he ʻOtua.
9І видїв його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
9Pea naʻe mamata ʻae kakai kotoa pē kiate ia, ʻoku ʻeveʻeva mo fakamālō ki he ʻOtua;
10А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
10Pea naʻa nau ʻilo ko ia ia naʻe nofo ʻo kole ʻi he matapā Fakasanisani ʻoe falelotu lahi: pea naʻe mātuʻaki ofo ʻakinautolu mo fakatumutumu ʻi he meʻa kuo fai kiate ia.
11Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
11Pea ʻi heʻene kei puke kia Pita mo Sione ʻe he tangata pipiki kuo fakamoʻui, naʻe feleleʻi ki ai ʻae kakai kotoa pē, ʻoku nau ofo lahi, ki he fale hala, ʻoku fakahingoa kia Solomone.
12І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
12¶ Pea kuo mamata ʻa Pita ki ai, pea pehē ʻe ia ki he kakai, “ʻAe kau tangata ʻIsileli, ko e hā ʻoku mou ofo ai ʻi he meʻa ni? Pea ko e hā ʻoku mou sio fakamamaʻu ai kiate kimaua, ʻo hangē kuo ma ngaohi ʻi haʻama mālohi pe māʻoniʻoni ʻamaua ke ʻeveʻeva ʻae tangata ni?
13Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
13Ko e ʻOtua ʻo ʻEpalahame, mo ʻAisake, mo Sēkope, ko e ʻOtua ʻoe tau ngaahi tamai, kuo ne fakaongoongolelei hono ʻAlo ko Sisu; ʻaia naʻa mou tukuakiʻi pea liʻaki ʻi he ʻao ʻo Pailato, ka naʻe mātuʻaki loto ia ki hono tukuange.
14Ви ж Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
14Ka naʻa mou liʻaki ʻae tokotaha māʻoniʻoni mo angatonu, pea kole ke tuku ʻae tangata fakapō kiate kimoutolu;
15а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
15Kae tāmateʻi ʻae ʻEiki ʻoe moʻui, ʻaia kuo fokotuʻu ʻe he ʻOtua mei he mate; pea ko e kau fakamoʻoni ʻakimautolu ki ai.
16І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
16Pea ko hono huafa, ko e tui ki hono huafa, kuo ne fakamālohi ʻae tangata ni, ʻaia ʻoku mou mamata pea ʻiloʻi: ʻio, ko e tui kiate ia, kuo maʻu ai ʻe he tangata ni ʻae moʻui haohaoa ni ʻi he ʻao ʻomoutolu kotoa pē.
17І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
17“Pea ko eni, ʻe kāinga, ʻoku ou ʻilo ne mou fai ia ʻi he vale, pea pehē foki mo hoʻomou kau pule.
18Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
18Ka ko e ngaahi meʻa ko ia naʻe tomuʻa fakahā ʻe he ʻOtua ʻi he ngutu ʻo ʻene kau palōfita kotoa pē, ʻe mamahi ai ʻa Kalaisi, kuo ne fakamoʻoni ia.
19Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
19¶ Ko ia ke mou fakatomala, pea liliu, ke fakamolemole ai hoʻomou angahala, koeʻuhi ke hoko mai ʻae ngaahi ʻaho ʻoe fakamoʻui mei he ʻao ʻoe ʻEiki;
20і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
20Pea te ne fekau mai ʻa Sisu Kalaisi, ʻaia naʻe tomuʻa malangaʻaki kiate kimoutolu:
21котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.
21ʻAia ʻe maʻu ʻe he langi, kaeʻoua ke hoko mai ʻae kuonga ʻoe liliu ʻoe meʻa kotoa pē, ʻaia kuo lea ki ai ʻae ʻOtua ʻi he ngutu ʻo ʻene kau palōfita māʻoniʻoni kotoa pē talu mei he ngaohi ʻa māmani.
22Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
22He naʻe lea moʻoni ʻa Mōsese ki he ngaahi tamai, ʻo pehē , ‘ʻE fokotuʻu ʻe he ʻEiki ko homou ʻOtua ha palōfita kiate kimoutolu ʻi homou kāinga, ʻo hangē ko au; pea te mou fanongo kiate ia ʻi he ngaahi meʻa kotoa pē te ne leaʻaki kiate kimoutolu.
23Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
23Pea ʻe pehē, ko e tangata kotoa pē ʻe ʻikai tokanga ki he palōfita ko ia, ʻe fakaʻauha ia mei he kakai.’
24І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
24ʻIo, pea ko e kau palōfita kotoa pē meia Samuela mo kinautolu ki mui ni, ʻakinautolu naʻe lea, naʻa nau kikite ki he ngaahi ʻaho ni.
25Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
25Ko e fānau ʻae kau palōfita ʻakimoutolu, pea mo e fuakava naʻe fai ʻe he ʻOtua mo ʻetau ngaahi tamai, ʻi heʻene pehē kia ʻEpalahame, ‘Pea ʻi ho hako ʻe monūʻia ʻae faʻahinga kotoa pē ʻo māmani.’
26Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
26Pea ʻi he fokotuʻu ʻe he ʻOtua hono ʻAlo ko Sisu, kuo ne tomuʻa fekau ia kiate kimoutolu, ke ne tāpuakiʻi ʻakimoutolu, ʻi he tafoki ʻakimoutolu taki taha mei heʻene hia.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.