2 Samuela 7
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pea naʻe hoko ʻo pehē, ʻi heʻene nofo ʻae tuʻi ʻi hono fale, pea kuo tuku kiate ia ʻe Sihova ʻae mālōlō mei hono ngaahi fili kotoa pē naʻe nofo takatakai;
1Одного разу, як царь жив у своїй палатї, а Господь дарував йому впокій перед усїма ворогами його,
2Naʻe pehē ʻe he tuʻi kia Natani ko e palōfita, “Vakai eni, ʻoku ou nofo au ʻi ha fale sita, ka ʻoku nofo ʻae puha tapu ʻoe ʻOtua ʻi he loto puipui pe .”
2Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами!
3Pea naʻe pehē ʻe Natani ki he tuʻi, “ʻAlu, ʻo fai ʻaia kotoa pē ʻoku ʻi ho loto he ʻoku ʻiate koe ʻa Sihova.”
3І відказав Натан цареві: Все, що маєш на серцї, чини, бо з тобою Господь.
4¶ Pea naʻe hoko ʻo pehē ʻi he pō pe ko ia, naʻe ongo mai ʻae folofola ʻa Sihova kia Natani, ʻo pehē.
4Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана:
5“ʻAlu ʻo tala ki heʻeku tamaioʻeiki ko Tevita, ‘ʻOku pehē ʻe Sihova, He te ke langa ʻe koe kiate au ha fale ke u nofo ai?
5Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток?
6Kae ʻosi kuo ʻikai te u nofo ʻi ha fale talu mei he kuonga naʻaku ʻomi ai ʻae fānau ʻa ʻIsileli mei ʻIsipite, ʻo aʻu mai ki he ʻaho ni, ka kuo u ʻeveʻeva ʻi ha fale tupenu mo ha fale fehikitaki.
6Атже ж я не пробував в домі з того часу, як вивів синів Ізрайлевих із Египту та й по сей день, а ходив у наметї й скринї!
7ʻI he potu kotoa pē kuo u ʻalu ai mo e fānau kotoa pē ʻa ʻIsileli, kuo u lea ʻaki koā ha momoʻi lea ki ha tokotaha ʻoe ngaahi faʻahinga ʻo ʻIsileli, ʻaia naʻaku fekau ke fafangaʻi ʻa hoku kakai ko ʻIsileli, ke pehē, Ko e hā ʻoku ʻikai ai te mou langa hoku fale sita?’
7Чи промовив же я хоч слово, блукаючи з Ізраїлем кругом, которому з поколїнь, що його призначував пасти мій нарід, Ізраїля: Чому не збудуєте менї кедрової палати?
8Pea ko ia foki te ke pehē ai ki heʻeku tamaioʻeiki ko Tevita, ʻoku pehē ʻe Sihova ʻoe ngaahi tokolahi, ‘Naʻaku hiki mai koe mei he lotoʻā sipi, mei hoʻo muimui ʻi he fanga sipi, ke ke pule ki hoku kakai ko ʻIsileli;
8Оце ж скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Покликав я тебе з овечого пасовища, щоб ти був князем над моїм народом Ізраїлем,
9Pea naʻaku ʻiate koe ʻi he potu kotoa pē naʻa ke ʻalu ki ai, pea kuo u fakaʻauha atu ʻa ho ngaahi fili kotoa pē mei ho ʻao, pea kuo u ngaohi ke ongoongoa lahi ho hingoa, ʻo tatau mo e hingoa ʻoe kau ongoongoa ʻoku ʻi māmani.
9І був з тобою всюди, куди нї обертавсь єси, й повикоренював поперед тебе всїх ворогів твоїх, і вчинив імя твоє великим, рівне іменням найбільших на землї,
10Pea te u tuʻutuʻuni foki ha potu maʻa hoku kakai ʻIsileli, pea te u fokotuʻu ʻakinautolu, ke nau nofo ʻi ha potu ʻoku ʻonautolu pe, pea ʻikai toe hiki; pea ʻe ʻikai toe fakamamahi ʻakinautolu ʻe he fānau ʻoe angakovi, ʻo hangē ko ia ʻi muʻa,
10І вкажу я народові мойму Ізраїлеві місце й насаджу його там, і буде супокійно жити на свойму місцї, й не буде вже більш тревожитись, і безбожні люде не тїснити муть його більш, так як уперед,
11Pea hangē ko ia kuo fai talu mei heʻeku fekau ke pule ʻa hoku kakai ʻIsileli ʻe he kau fakamaau; pea kuo u tuku kiate koe ʻae mālōlō mei ho ngaahi fili kotoa pē. Pea ʻoku fakahā mai foki ʻe Sihova te ne fakatupu ho fale ʻoʻou.
11З того часу, як поставив я суддї над моїм народом Ізраїлем; і пошлю тобі впокій перед усїма ворогами твоїми. І Господь звіщає отсе тобі, що Господь збудує тобі дом.
12Pea ʻoka kakato hoʻo ngaahi ʻaho, pea te ke mohe koe fakataha mo hoʻo ngaahi tamai, te u fokotuʻu hake ho hako ki mui ʻiate koe, ʻakinautolu ʻe haʻu mei ho fatu ʻoʻou, pea te u ʻai ke tuʻu mālohi ʻa hono puleʻanga.
12А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я признячу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його.
13Te ne langa ʻe ia ha fale maʻa hoku hingoa, pea te u fokotuʻu ʻae nofoʻanga fakatuʻi ʻo hono puleʻanga ke taʻengata.
13Він збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки.
14Teu ʻiate ia ko e tamai, pea ko hoku foha ia. Kapau te ne fai ha kovi, te u tautea ʻaki ia ʻae meʻa tā ʻae tangata, pea mo e ngaahi tā ʻae fānau ʻae tangata:
14Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами;
15Ka ʻe ʻikai mahuʻi ʻa ʻeku ʻaloʻofa meiate ia, ʻo hangē ko ʻeku ʻave ia ʻia Saula, ʻaia naʻaku ʻave ʻeau mei ho ʻao.
15Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.
16Pea ko ho fale, pea mo ho puleʻanga ʻe fokotuʻu ia ʻi ho ʻao ʻo taʻengata; ʻe ʻai ke maʻu ʻo taʻengata ʻa ho nofoʻanga fakatuʻi.
16І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками.
17Naʻe lea ʻa Natani kia Tevita ʻo fakatatau mo e ngaahi lea ni, pea tatau mo e meʻa hā mai ni.’”
17Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові.
18¶ Pea naʻe toki hū atu ʻa Tevita, pea ne nofo ʻi he ʻao ʻo Sihova, pea naʻa ne pehē, “Ko hai au, ʻE Sihova ko e ʻOtua? Pea ko e hā ʻa hoku fale, kuo ke ʻomi ai au ʻo aʻu mai ki he kuonga ni?
18І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?
19Pea ko e meʻa siʻi foki ia ʻi ho ʻao, ʻE Sihova ko e ʻOtua; he kuo ke folofola foki ki he fale ʻo hoʻo tamaioʻeiki ki he kuonga fuoloa ʻe haʻu. Pea he ko e anga eni ʻoe tangata ʻe Sihova ko e ʻOtua?
19І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!
20Pea ko e hā ha toe lea ʻe faʻa fai ʻe Tevita kiate koe? He ʻoku ke ʻilo ʻe koe, ʻE Sihova ko e ʻOtua, ʻa hoʻo tamaioʻeiki.
20Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи!
21Kuo ke fai ʻae ngaahi meʻa lahi ni, koeʻuhi ko hoʻo folofola, pea ʻo hangē ko ho finangalo ʻoʻou, koeʻuhi ke fakaʻilo ia ki hoʻo tamaioʻeiki.
21Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму.
22Ko ia ʻoku ke lahi koe, ʻE Sihova ko e ʻOtua: he ʻoku ʻikai ha tokotaha ʻoku hangē ko koe, pea ʻoku ʻikai ha ʻOtua mo koe, ʻo tatau mo ia kotoa pē kuo fanongo ki ai ʻa homau telinga.
22У всьому великий єси, Господи мій, Господи, й нїкого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушами чули.
23Pea ko fē ia ha puleʻanga pe taha ʻi māmani kuo tatau mo hoʻo kakai, ke hangē ko ʻIsileli, ʻaia naʻe ʻalu atu ʻae ʻOtua ke ne huhuʻi ia ko e kakai maʻana, pea ke fakaongoongolelei foki ia, pea ke fai maʻamoutolu ʻae ngaahi meʻa lahi mo fakamanavahē, koeʻuhi ko ho fonua, pea ʻi he ʻao ʻo hoʻo kakai, ʻaia naʻa ke huhuʻi kiate koe mei ʻIsipite, mo e ngaahi puleʻanga pea mo honau ngaahi ʻotua?
23І де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх?
24He kuo ke fakapapau kiate koe ʻa hoʻo kakai ʻIsileli, ko e kakai kiate koe ke taʻengata: pea ko koe ʻe Sihova kuo ke hoko ko honau ʻOtua.
24І ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, зробивсь його Богом.
25Pea ko eni, ʻe Sihova ko e ʻOtua, ko e lea kuo ke folofolaʻaki ki hoʻo tamaioʻeiki, pea koeʻuhi ko hono fale, fokotuʻu ia ke taʻengata, pea ke fai ʻo hangē ko ia kuo ke folofola ki ai.
25А тепер, Господи Боже, справди обітницю, що виповів єси про твого раба й про його дом про вічні часи, й вчини так, як сказав єси.
26Pea tuku ke fakahikihikiʻi ʻa ho huafa ʻo taʻengata, ʻo pehē, Ko Sihova ʻoe ngaahi tokolahi, ko e ʻOtua ia ki ʻIsileli: pea tuku ke fokotuʻumaʻu ʻi ho ʻao ʻae fale ʻo hoʻo tamaioʻeiki ko Tevita.
26І нехай звеличиться ймя твоє по всї вічні часи, щоб говорено: Се Господь Саваот — Бог над Ізраїлем, а дом раба твого Давида нехай стоїть твердо перед тобою.
27He ko koe, ʻE Sihova ʻoe ngaahi tokolahi, ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, kuo ke fakahā ki hoʻo tamaioʻeiki, ʻo pehē, Te u langa hake ha fale moʻou: ko ia kuo ngaue ai ʻae loto ʻo hoʻo tamaioʻeiki ke fai ʻae lotu ni kiate koe.
27Задля того, що ти, Господи Саваот, Боже Ізрайлїв, обявив рабові твойму: Збудую дом тобі, то раб твій набрав духа, вознести тобі сю молитву.
28Pea ko eni, ʻE Sihova ko e ʻOtua, ko koe ʻae ʻOtua ko ia, pea ʻoku moʻoni ʻa hoʻo ngaahi folofola, pea kuo ke talaʻofa ʻaki ʻae lelei ni ki hoʻo tamaioʻeiki:
28Оце ж, Господи мій, Боже, ти єси Бог, і слово твоє правда незмінна, коли ти дав сю величню обітницю рабові твойму.
29Ko ia tuku ke lelei ia kiate koe ke tāpuaki ʻae fale ʻo hoʻo tamaioʻeiki, koeʻuhi ke tuʻumaʻu ia ʻi ho ʻao ʻo taʻengata: he ko koe, ʻE Sihova ko e ʻOtua, kuo ke folofola ki ai: pea ʻi hoʻo tāpuaki tuku ke tāpuakiʻi ʻae fale ʻo hoʻo tamaioʻeiki ʻo taʻengata.”
29Почни отже, й благослови дом раба твого, щоб він вічно стояв перед тобою, ти бо, Господи мій, Боже, обітував се, й за твоїм благословеннєм благословен буде дом раба твого во віки.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.