II. Oihanaalii 9
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A LOHE ke alii wahine o Seba i ke kaulana o Solomona, hele mai ia i Ierusalema e hoao ia Solomona i na mea pohihihi, me ka huakai nui, me na kamelo e lawe ana i na mea ala, a me ke gula he nui, a me na pohaku makamae; a hiki kela io Solomona la, kamailio pu oia me ia i na mea a pau loa iloko o kona naau.
1Як перечула цариця Сабська про славу Соломонову, прибула вона, вивідати Соломона загадками, до Ерусалиму з великим багацьтвом, з верблюдами, що везли пахощі та премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серцї.
2A hai aku o Solomona ia ia i na mea a pau loa ana i ninau ai; aohe mea i koe a Solomona i hai ole aku ai ia ia.
2І відповідав їй Соломон на все, про що вона питала, й не знайшлось нїчого невідомого в Соломона, чого б він їй не вияснив.
3A ike ke alii wahine o Seba i ka naauao o Solomona, a me ka hale ana i kukulu ai,
3І побачила цариця Сабська мудрість Соломонову й дім, що він збудував,
4A me ka ai o kona papaaina, a me ka noho ana o kana poe kauwa, a me ke ku ana o kana poe lawelawe, a me ko lakou kahiko ana; a i ka poe lawe kiaha a me ko lakou kahiko ana, a me ke ala kahi i pii ai oia iluna i ka hale o Iehova; aole hanu i koe iloko ona.
4І страви до столу його, й житла дворян його, й заняттє слуг його й одежу їх, і пивничників його та одежу на їх, і хідник, через який він ходив в дім Господень, і вона не стямилась;
5Olelo aku la ia i ke alii, He oiaio ka mea a'u i lohe ai ma kuu aina no kau hana ana a me kou naauao.
5І промовила до царя: Щира правда те, що я чула в землї моїй про дїла твої та про мудрість твою,
6Aole nae i hoomaopopo i ka lakou olelo, a hiki mai au, a ike ko'u mau maka; aia hoi, aole i haiia mai ia'u ka hapalua o kou nui, a me kou naauao; ua hooi aku oe i ka lono ana a'u i lohe ai.
6Та я не йняла віри переказам про їх, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце менї й половини не сказано про твою велику мудрість: у тебе сього більше, нїж ійде чутка, що я чула.
7Pomaikai kou poe kanaka, a pomaikai hoi keia poe kauwa au, ka poe e ku mau ana imua o kou alo, a e lohe ana hoi i kou naauao.
7Щасливі люде твої, й щасливі сї слуги твої, що по всяк час стоять перед тобою, та слухають мудростї твоєї.
8E hoomaikaiia o Iehova kou Akua, ka mea i makemake mai ia oe e hoonoho ia oe maluna o kona nohoalii, i alii no Iehova no kou Akua; no ke aloha ana o kou Akua i ka Iseraela, a me kona hookupaa mau loa ana ia lakou, nolaila oia i hoonoho iho ai ia oe maluna o lakou i alii e hana i ka pono a me ka pololei.
8Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду.
9A haawi mai la oia i ke alii i hookahi haneri talena gula a me ka iwakalua, a me na mea ala he nui loa, a me na pohaku makamae; aohe mea ala e ae e like me ka mea a ke alii wahine no Seba i haawi mai ai i ke alii ia Solomona.
9І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велику силу пахощів та дорогого каміння; й не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.
10A o na kauwa a Hurama a me na kauwa a Solomona ka poe i lawe i ke gula mai Opira mai, lawe no hoi lakou i na laau aleguma a me na pohaku makamae.
10А слуги Гирамові й слуги Соломонові, що привезли золото з Офира, привезли й червоного дерева та благородного каміння.
11Hana iho la o Solomona me ka laau aleguma i alapii no ka hale o Iehova, a no ka hale o ke alii, a me na mea kani, a me na kuolo kani no ka poe mele; aole i ikeia na mea e like me ua mau mea la ma ka aina o Iuda.
11І поробив царь з сього червоного дерева східцї до дому Господнього і до дому царського, і цитри та псалтирі для сьпівцїв. І не видано було нїчого такого переднїйше в землї Юдейській.
12A haawi aku la ke alii o Solomona i ke alii wahine no Seba i kona makemake a pau, na mea ana i noi mai ai, o na mea kekahi ana i haawi mai ai na ke alii: alaila, huli ae la oia a hele aku la i kona aina, oia a me kana poe kauwa.
12Царь же Соломон дав царицї Сабській усе, чого вона забажала і чого вона просила, окрім подібних річей, які вона привезла цареві. І вибралась вона назад у землю свою, вона й прислуга її.
13A o ke kaupaona ana o ke gula i laweia ia Solomona i ka makahiki hookahi, eono haneri a me kanaonokumamaono talena gula:
13Ваги в золотї, що приходило до Соломона що року, було шістьсот шістьдесять шість талантів золота;
14Okoa ka mea a ka poe kuai, a me ka poe kalepa i lawe mai ai: a o na'lii a pau o Arabia, a me na kiaaina, lawe mai la lakou i ke gula, a me ke kala ia Solomona.
14Окрім того, приносили посланцї та купцї, та й всї царі Арабські й намісники земські приносили золото та срібло Соломонові.
15Hana iho la o Solomona ke alii i na paleumauma gula maemae ole elua haneri; eono haneri sekela gula maemae ole ma ka paleumauma hookahi.
15І зробив царь Соломон двістї великих щитів із кованого золота, — по шістьсот секлів кованого золота пішло на кожний щит, —
16A me na palekaua gula maemae ole ekolu haneri; ekolu haneri sekela gula maemae ole ma ka palekaua hookahi; a waiho iho la ke ahi ia mau mea iloko o ka hale o ka ululaau o Lebanona.
16І триста щитів меньших з кованого золота, — по триста секлів золота пішло на кожний щит; і помістив їх царь в домі з Ливанського дерева.
17A hana iho la ke alii i nohoalii niho elepani a nui, a uhi oia ia mea i ke gula maemae.
17І зробив царь великий престол із слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.
18Eono anuu i ka nohoalii, a he paepae wawae gula, e pili ana i ka nohoalii, a me na kalele ma kela aoao a me keia aoao o kahi e noho ai, a elua liona e ku ana ma keia mau aoao.
18І шість східцїв до престола й золотий підніжок, прироблений до престола, й поруччя по обидва боки сїдалища, а два леви, стояли коло поруччя,
19O na liona he umikumamalua i ka malaila maluna o na anuu, eono ma kela aoao a ma keia aoao; aohe mea e like ai i hanaia ma na aupuni a pau.
19Дванайцять же левчуків стояло там на шести ступенях по обидва боки. Не було такого (престола) нї в одному царстві.
20A o na kiaha inu a pau loa o ke alii, o Solomona, he gula no; a o na ipu a pau o ka hale o ka ululaau o Lebanona he gula maemae; aole he kala kekahi, ua manaia oia he mea ole, i na la o Solomona.
20І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота, та й усе знаряддє в будинку з деревнї Ливанської були з добірнього золота; срібло за часів Соломонових вважалось нї защо,
21No ka mea, holo na moku o ke alii ma Taresisa me na kauwa a Hurama, hookahi ku ana o na moku o Taresisa i na makahiki ekolu, e lawe mai ana i ke gula, a me ke kala a me na niho elepani, a me na keko a me na pikaka.
21Бо цареві кораблї ходили в Тарсис із слугами Гирамовими, й що три роки вертались кораблї з Тарсиса, й привозили золото й срібло, слонову кість і малпи й пави.
22A oi e aku o Solomona mamua o na'lii a pau loa o ka honua ma ka waiwai a me ka naauao.
22І переважив Соломон усїх царів на землї заможностю і мудростю.
23Ua imi na'lii a pau o ka honua i ke alo o Solomona e lohe i kona naauao, ka mea a ke Akua i hookomo ai iloko o kona naau.
23І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце.
24A lawe mai lakou, kela mea keia mea, i kana makana, i na ipu kala, a me na ipu gula, a me na aahu, a me na mea kaua, a me na mea ala, a me na lio, a me na hoki, he haawina i kela makahiki i keia makahiki.
24І кожний з їх приносив у дарі посуд срібний, і посуд золотий, і вбрання, зброю й пахощі, конї й мули, що року.
25Aia no ia Solomona na kauhale, kahi no na lio, a no na halekaa eha tausani, a me na hoohololio he umikumamalua tausani; a hoonoho oia ia lakou iloko o na kulanakauhale no na kaa, a ma Ierusalema kekahi me ke alii.
25І було в Соломона чотири тисячі стаєн на конї й вози, й дванайцять тисяч їздецїв, а порозміщував він їх по колесничнїх містах і при цареві — в Ерусалимі;
26A noho alii oia maluna o na'lii a pau mai ka muliwai a hiki i ka aina o Pilisetia, a i ka mokuna o Aigupita.
26І панував він над усїма царями, від ріки Евфрату до землї Филистійської й до гряниць Египту.
27A hoolilo ae la ke alii i ke kala ma Ierusalema e like me na pohaku, a haawi mai i na laau kedera e like me na laau sukamorea ma ke awawa i nui loa.
27І зробив царь в Ерусалимі срібло в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по низинах.
28A ua kaiia mai na lio no Solomona mai Aigupita mai, a mailoko mai o na aina a pau.
28Конї приводили Соломонові з Египту й з усїх країв.
29A o na mea i koe a Solomona i hana'i, mamua, a mahope hoi, aole anei i kakauia ia mau mea ma ka palapala a Natana, ke kaula, a me ka wanana a Ahiia no Siloni, a ma ka wanana a Ido ana i wanana ai no Ieroboama ke keiki a Nebata?
29Прочі дїї Соломонові, як перші так і останні, записані в лїтописях пророка Натана і в пророкуваннях Ахії з Силому та в видїннях віщого Йоїля про Еробоама, сина Набатового.
30A noho alii o Solomona ma Ierusalema maluna o ka Iseraela a pau i na makahiki hookahi kanaha.
30А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок років.
31A hiamoe iho la o Solomona me kona mau makua, a kanu lakou ia ia ma ke kulanakauhale o Davida o kona makua, a noho alii iho la o Rehoboama mahope ona.
31І спочив Соломон із батьками своїми, й поховали його в містї Давида, батька його. І зацярював Робоам, син його, замість його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.