2 Corinthiens 2
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Je résolus donc en moi-même de ne pas retourner chez vous dans la tristesse.
1Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.
2Car si je vous attriste, qui peut me réjouir, sinon celui qui est attristé par moi?
2Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.
3J’ai écrit comme je l’ai fait pour ne pas éprouver, à mon arrivée, de la tristesse de la part de ceux qui devaient me donner de la joie, ayant en vous tous cette confiance que ma joie est la vôtre à tous.
3І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.
4C’est dans une grande affliction, le cœur angoissé, et avec beaucoup de larmes, que je vous ai écrit, non pas afin que vous fussiez attristés, mais afin que vous connussiez l’amour extrême que j’ai pour vous.
4Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.
5Si quelqu’un a été une cause de tristesse, ce n’est pas moi qu’il a attristé, c’est vous tous, du moins en partie, pour ne rien exagérer.
5Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.
6Il suffit pour cet homme du châtiment qui lui a été infligé par le plus grand nombre,
6Доволї такому сієї кари від многих.
7en sorte que vous devez bien plutôt lui pardonner et le consoler, de peur qu’il ne soit accablé par une tristesse excessive.
7Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.
8Je vous exhorte donc à faire acte de charité envers lui;
8Тим же благаю вас, обявіть любов до него.
9car je vous ai écrit aussi dans le but de connaître, en vous mettant à l’épreuve, si vous êtes obéissants en toutes choses.
9На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.
10Or, à qui vous pardonnez, je pardonne aussi; et ce que j’ai pardonné, si j’ai pardonné quelque chose, c’est à cause de vous, en présence de Christ,
10Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,
11afin de ne pas laisser à Satan l’avantage sur nous, car nous n’ignorons pas ses desseins.
11щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.
12Au reste, lorsque je fus arrivé à Troas pour l’Évangile de Christ, quoique le Seigneur m’y eût ouvert une porte, je n’eus point de repos d’esprit, parce que je ne trouvai pas Tite, mon frère;
12Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,
13c’est pourquoi, ayant pris congé d’eux, je partis pour la Macédoine.
13не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.
14Grâces soient rendues à Dieu, qui nous fait toujours triompher en Christ, et qui répand par nous en tout lieu l’odeur de sa connaissance!
14Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.
15Nous sommes, en effet, pour Dieu la bonne odeur de Christ, parmi ceux qui sont sauvés et parmi ceux qui périssent:
15Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:
16aux uns, une odeur de mort, donnant la mort; aux autres, une odeur de vie, donnant la vie. Et qui est suffisant pour ces choses?
16одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?
17Car nous ne falsifions point la parole de Dieu, comme font plusieurs; mais c’est avec sincérité, mais c’est de la part de Dieu, que nous parlons en Christ devant Dieu.
17Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.