ⲚⲒⲠⲢⲀⲜⲒⲤ 27
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲩϯϩⲁⲡ ⲉⲑⲣ⳿ⲉⲛⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲉϯϩⲩⲧⲁⲗⲓ⳿ⲁ ⲁϥϯ ⳿ⲙⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲉⲩⲥⲟⲛϩ ⳿ⲉⲧⲟⲧϥ ⳿ⲛⲟⲩⲉⲕⲁⲧⲟⲛⲧⲁⲣⲭ ⲟⲥ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲓⲟⲩⲗⲓⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ϯ⳿ⲥⲡⲓⲣⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲥⲁⲃⲁⲥⲧⲏ ..
1Як же присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юлию, Августової роти.
2ⲁⲛ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲟⲩϫⲟⲓ ⳿ⲛⲁⲛ⳿ⲇⲣⲁⲙⲁⲛⲧⲓⲛⲉⲟⲥ ⲉϥⲛⲁⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲁⲥⲓⲁ ⲁⲛϫⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉϥⲛⲉⲙⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲕⲉⲁⲣⲓⲥⲧⲁⲣ ⲭⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲑⲙⲁⲕⲉⲇⲟⲛⲓ⳿ⲁ ⲡⲓⲣⲉⲙⲑⲉⲥⲥⲁⲗⲟⲛⲓⲕⲏ ..
2І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
3ⲡⲉϥⲣⲁⲥϯ ⲇⲉ ⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲥⲩⲇⲱⲛ ⲁϥ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲧⲙⲁⲓⲣⲱⲙⲓ ⲛⲉⲙ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲓⲟⲩⲗⲓⲟⲥ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲁϥ ⲉⲑⲣⲉϥϣⲉ ϣⲁ ⲛⲉϥ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲛⲥⲉϥⲓ ⲡⲉϥⲣⲱⲟⲩϣ ..
3А другого дня пристали в Сидонї. І обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
4ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲛϫⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁⲛⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲕⲩⲡⲣⲟⲥ ⲉⲑⲃⲉ ϫⲉ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲛ ⲡⲉ ..
4А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
5ⲉⲧⲁⲛⲉⲣϩⲱⲧ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲡⲓⲡⲉⲗⲁⲅⲟⲥ ⲉⲧⲟⲩⲧⲱϥ ⳿ⲛⲕⲩⲡⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ϯⲡⲁⲙⲫⲩⲗⲓ⳿ⲁ ⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲗⲩⲥⲧⲣⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲕⲩⲗⲓⲕⲓ⳿ⲁ.
5І, перепливши море, що проти Киликиї та Памфилиї, прибули в Мири Ликийські.
6ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁ ⲡⲓ⳿ⲉⲕⲁⲧⲟⲛⲧⲁⲣⲭⲟⲥ ϫⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲟⲩϫⲟⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲣⲁⲕⲟϯ ⲉϥⲛⲁⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲉϯϩⲩⲧⲁⲗⲓ⳿ⲁ ⲁϥⲧⲁⲗⲟⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ..
6А там знайшовши сотник корабель Александрийський, що плив в Італию, посадив нас на него.
7ⲉⲧⲁⲛⲱⲥⲕ ⲇⲉ ⳿ⲛⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲟⲅⲓⲥ ⲉⲧⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛ⳿ⲭⲛⲓⲇⲟⲥ ⳿ⲛ⳿ϥⲭⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲁⲛⲉⲣϩⲱⲧ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ϯ⳿ⲕⲣⲏⲧⲏ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛⲥⲁⲗⲙⲟⲛⲏ ..
7Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під Крит проти Салмона,
8ⲙⲟⲅⲓⲥ ⲉⲧⲁⲛⲭⲁⲥ ⳿ⲛⲥⲱⲛ ⲁⲛ⳿ⲓ ⲉⲩⲙⲁ ⲉⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲛⲓⲗⲩⲙⲏⲛ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉⲩ ⲛⲁⲥϧⲉⲛⲧ ⲇⲉ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲡⲟⲗⲓⲥ ϫⲉ ⲗⲁⲥⲉⲁ ..
8і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
9⳿ⲉⲧⲁϥⲥⲓⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲭⲣⲟⲛⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ⲛⲉ ⳿ⲡⲥⲏⲟⲩ ⲁⲛ ϫⲉ ⲡⲉ ⳿ⲛⲉⲣ⳿ⲡⲗⲉⲓⲛ ⲛⲉⲁ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲅⲁⲣ ⲥⲱⲣⲉⲙ ⲡⲉ ⲉⲑⲃⲉ ϫⲉ ⲛⲉⲁ ϯⲕⲉⲛⲏⲥⲧⲓ⳿ⲁ ⲥⲓⲛⲓ ⲡⲉ ⲛⲁϥϯⲛⲟⲙϯ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ..
9Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже й піст минув, то раяв Павел,
10ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ϯⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩϣⲱϣ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲟⲥⲓ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⲟⲩ ⲙⲟⲛⲟⲛ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲁⲟⲩⲓⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲉⲙ ⲛⲉⲛⲕⲉⲯⲩⲭⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓϫⲓⲛⲉⲣϩⲱⲧ ..
10кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
11ⲡⲓ⳿ⲉⲕⲁⲧⲟⲛⲧⲁⲣⲭⲟⲥ ⲇⲉ ⲛⲁϥⲑⲏⲧ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲣⲉϥⲉⲣϩⲉⲙⲓ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲛⲁⲩ⳿ⲕⲗⲏⲣⲟⲥ ⳿⳿ⲉϩⲟⲧⲉ ⲛⲏ⳿ⲉⲛⲁⲣⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ..
11Сотник же керманичові і властителеві корабля довіряв більш, нїж тому, що сказав Павел.
12ⲉⲛ⳿ϥ⳿ⲥⲙⲟⲛⲧ ⲇⲉ ⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲗⲩⲙⲏⲛ ⲉⲑⲣ⳿ⲉⲛⲉⲣⲡⲁⲣⲁⲭⲓⲙⲁⲍⲓⲛ ⳿ⲁ ⲡⲟⲩϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⳿ⲉⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ϫⲉ ⲁⲣⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲉ⳿ϣϫⲟⲙϫⲉⲙ ⳿ⲛⲉⲣⲕⲁⲧⲁⲛⲧⲁⲛ ⳿ⲉⲫⲟⲓⲛⲓⲝ ⳿ⲉⲉⲣⲡⲁⲣⲁⲭ ⲓⲙⲁⲍⲓⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲗⲩⲙⲏⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲕⲣⲏⲧⲏⲉϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉⲡⲓⲥⲁ ⳿ⲛⲉⲙⲉⲛⲧ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛⲭⲱⲣⲁ ⲡⲉ ..
12Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристанї Крицькій, що лежить між вітром полуденнїм і західнїм.
13ⲉϥⲛⲓϥⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲑⲟⲩⲣⲏⲥ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ⲡⲉ ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁ⳿ϣⲧⲁϩⲉ ⲡⲓϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲑⲱϣ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲁⲓϥ ⲁⲩϫⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲁⲥⲥⲱⲥ ⲁⲩⲭⲁ ϯ⳿ⲕⲣⲏⲧⲏ⳿ⲛⲥⲱⲟⲩ ..
13Як же повіяв полуденній вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
14⳿ⲙⲡⲉⲥⲱⲥⲕ ⲇⲉ ⲁϥⲛⲓϥⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲑⲏⲟⲩ ⲉϥϭⲟⲥⲓ ⲫⲏ⳿ⲉϣⲁⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲉⲩⲣⲁⲕⲩⲗⲱⲛ ..
14Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
15⳿ⲉⲧⲁϥϩⲱⲗⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⳿ⲛϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁϥ ⳿ⲙⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲁⲛϯⲧⲟⲧⲉⲛ ⲁⲛⲥⲱⲕ ..
15Як же підхопило корабля і не можна було противитись вітрові, то віддались ми (хвилям) і носило нас.
16ⲉⲧⲁⲛⲫⲱⲧ ⲇⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲛⲏⲥⲟⲥ ⲉⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲕⲗⲁⲩⲇⲁ ⲙⲟⲅⲓⲥ ⲁⲛ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⳿ⲉ⳿ⲁⲙⲁϩⲓ ⳿ⲛϯϧⲉⲗⲙⲉϩⲓ ..
16На остров же якийсь набігши, званий Клавда, на силу здолїли удержати човна,
17ⲑⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲟⲗⲥ ⲛⲁⲩⲉⲣⲃⲟ⳿ⲏⲑⲓⲛ ⲉⲩⲙⲟⲩⲣ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⲉⲩⲉⲣϩⲟϯ ⲇⲉ ⲙⲏ ⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲥⲉϩⲉⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉϯⲥⲓⲣⲧⲏⲥ ⲁⲛⲭⲱ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲁⲛⲗⲱⲓⲗⲓ ..
17котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
18⳿ⲉⲣⲉ ⲃⲟⲗ ⲇⲉ ⲫⲟⲛϩ ⳿ⲉⲣⲟⲛ ⳿ⲉⲙⲁϣⲱ ⲡⲉϥⲣⲁⲥϯ ⲇⲉ ⲛⲁⲩⲃⲟⲣⲃⲉⲣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉ ..
18А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
19ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲙⲁϩ ⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲁⲩϩⲓⲧⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲁ ⲛⲓ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲁⲩⲥⲁⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ..
19А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
20ⲉϥⲟⲩⲟⲛϩ ⲇⲉ ⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲫⲣⲏ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲓⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲕⲟⲩϫⲓ ⳿ⲙⲫⲱⲛϩ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲁϥϣⲟⲡ ⲗⲟⲓⲡⲟⲛ ⲛⲉ ⲁⲥϣⲉⲛⲁⲥ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲉⲛϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⲧⲏⲣⲥ ⲉⲑⲣⲉⲛⲟⲩϫⲁⲓ ..
20Як же нї сонце, нї зорі не являлись многі днї, і налягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
21⳿ⲥϣⲟⲡ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲉⲧⲁⲑⲟⲩⲱⲙ ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥ⳿ⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϧⲉⲛ ⲧⲟⲩⲙⲏϯ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲛⲁⲥ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⲙⲉⲛ ⲡⲉ ⳿ⲱ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲁⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲥⲱⲓ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙϫⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ϯ⳿ⲕⲣⲏⲧⲏ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉ⳿ⲛϫⲉⲙ ϩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲁⲓϣⲱϣ ⲛⲉⲙ ⲡⲁⲓⲟⲥⲓ ..
21Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
22ⲟⲩⲟϩ ϯⲛⲟⲩ ⲟⲛ ϯϧⲱⲛϫ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲱⲟⲩ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲟⲩⲯⲩⲭⲏ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲥⲛⲁⲧⲁⲕⲟ ⲁⲛ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ..
22А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
23ⲁϥⲟϩⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ⲛⲁϩⲣⲁⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲫϯ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲫⲱϥ ⲟⲩⲟϩ ϯϣⲉⲙϣⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ..
23Явив ся бо менї сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
24ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲉⲣϩⲟϯ ⲡⲁⲩⲗⲉ ϩⲱϯ ⳿ⲛⲥⲉⲧⲁϩⲟⲕ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲕ ⲛⲁϩⲣⲁϥ ⳿ⲙ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲣϩⲱⲧ ⲛⲉⲙⲁⲕ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲁⲓⲧⲏⲓⲧⲟⲩ ⲛⲁⲕ ⳿ⲛ⳿ϩⲙⲟⲧ ..
24глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усїх тих, що плинуть з тобою.
25ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲟⲩⲛⲟϥ ⳿ⲛϩⲏⲧ ϯⲛⲁϩϯ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲫϯ ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ..
25Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано менї.
26ϩⲱϯ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲛⲏⲥⲟⲥ.
26Мусимо бо до острова якогось пристати.
27ⲉⲧⲁ ⲓ̅ⲇ̅ ⲇⲉ ⳿ⲛ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ϣⲱⲡⲓ ⲉⲛⲭⲏⲥⲁⲡⲓϩⲱⲓⲙⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲁⲛ⳿ⲇⲣⲓⲁⲥ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲁϣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲛⲉϥ ϫⲉ ⲁⲩϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲭⲱⲣⲁ ..
27Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
28ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲓϯ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⳿ⲛϯⲃⲟⲗⲓⲥ ⲁⲩϫⲉⲙ ⲕ̅ ⳿ⲛ⳿ϩϥⲟⲧ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲉⲣ ⲟⲩⲕⲟⲩϫⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲱϣ ⲁⲩⲥⲓϯ ⳿ⲛϯⲃⲟⲗⲓⲥ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⲁⲩϫⲉⲙ ⲓ̅ⲉ̅ ⳿ⲛ⳿ϩϥⲟⲧ ..
28і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
29⳿ⲉⲛⲉⲣϩⲟϯ ⲇⲉ ⲙⲏ ⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲧⲉⲛϩⲉⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉϩⲁⲛⲙⲁ ⲉⲩⲛⲁϣⲧ ⲁⲩϩⲓ ⲇ̅ ⳿ⲛⲁⲩϫⲁⲗ ⲥⲁⲫⲁϩⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⲛⲁⲩⲧⲱⲃϩ ⲉⲑⲣⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ..
29І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
30ⲉⲩⲕⲱϯ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲛⲉϥ ⳿ⲛⲥⲉⲫⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲁ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲁⲩⲭⲱ ⳿ⲛϯ⳿ⲥⲕⲁⲫⲏ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲫⲓⲟⲙ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲗⲱⲓϫⲓ ϩⲱⲥ ϫⲉ ⲉⲩⲛⲁϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲁⲩϫⲁⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲥⲁ⳿ⲧϩⲏ ..
30Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, нїби хочуть кинути якоря з носу,
31ⲡⲉϫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲉⲕⲁⲧⲟⲛⲧⲁⲣⲭⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲙⲁⲧⲟⲓ ϫⲉ ⳿ⲉϣⲱⲡ ⳿ⲁⲣⲉ⳿ϣⲧⲉⲙ ⲛⲁⲓ ⲟϩⲓ ϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ..
31сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
32ⲧⲟⲧⲉ ⲛⲓⲙⲁⲧⲟⲓ ⲁⲩⲥⲱⲗⲡ ⳿ⲛⲛⲓⲛⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲥⲕⲁⲫⲏⲁⲩⲭⲁⲥ ⲉⲑⲣⲉⲥϩⲉⲓ ..
32Тодї воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
33ϣⲁⲧⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁϥⲑⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ϧⲣⲉ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲓⲥ ⲓ̅ⲇ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲁⲣⲉⲧⲉⲛϫⲟⲕⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲉⲙ ⳿ϩⲗⲓ ..
33Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогоднї чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нїчого не ївши.
34ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ϯⲧⲱⲃϩ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⲉⲑⲣ⳿ⲉⲧⲉⲧⲉⲛϭ ⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ϧⲣⲉ ⲫⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ϥϣⲟⲡ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲉⲛⲟⲩϫⲁⲓ ⲟⲩϥⲱⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧⲁⲫⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ϥⲛⲁⲧⲁⲕⲟ ⲁⲛ ..
34Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
35ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁϥϫⲟⲧⲟⲩ ⲁϥϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲓⲕ ⲁϥϣⲉⲡ⳿ϩⲙⲟⲧ ⳿ⲛⲧⲉⲛ Ⲫϯ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲫⲁϣϥ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲙ ..
35Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усїма, і переломивши почав їсти.
36ⲉⲧⲁ ⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲇⲉ ⲟⲩⲛⲟϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ϩⲱⲟⲩ ⲁⲩϭⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϧⲣⲉ ..
36Тодї повеселїшали всї, і вони прийняли їжу.
37ⲛⲓⲯⲩⲭⲏ ⲇⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲁⲩϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲛⲁⲩⲉⲣ ⲥ̅ⲟ̅ ⲡⲉ ..
37Було ж нас у кораблї всїх двістї сїмдесять і шість душ.
38⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ϯ⳿ϧⲣⲉ ⲛⲁⲩ⳿ⲑⲣⲟ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲁⲥⲓⲁⲓ ⲡⲉ ⲉⲩⲥⲓϯ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉ⳿ⲫⲓⲟⲙ ..
38А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
39ϩⲟⲧⲉ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲥⲟⲩⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲛⲁⲩϯ ⲇⲉ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲕⲟⲗⲡⲥ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩ⳿ⲭⲣⲟ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲛⲁⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲁⲣⲏⲟⲩ ⲥⲉⲛⲁ⳿ϣⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲙⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ..
39Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
40ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩϥⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲁⲩϫⲁⲗ ⲛⲁⲩⲭⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲁⲙⲁ ⲇⲉ ⲁⲩⲭⲁ ϫⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲓϩⲓⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲟⲥⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲁⲣⲧⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲙⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲉⲑⲛⲓϥⲓ ⲁⲩⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ ..
40І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
41⳿ⲉⲧⲁⲩϩⲉⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⲉϥⲟⲓ ⳿ⲛⲑⲁⲗⲁⲥⲥⲁ ⳿ⲥⲛⲟⲩϯ ⲁⲩϩⲉⲣϣ ⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ϩⲓ⳿ⲧϩⲏ ⲙⲉⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥⲧⲁϫⲣⲟ ⲁϥⲟϩⲓ ⳿ⲛ⳿ϥⲕⲓⲙ ⲁⲛ ⲫⲁϩⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥⲃⲱⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⳿ⲡϭⲓ⳿ⲛϫⲟⲛⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓϩⲱⲓⲙⲓ ..
41Попавши ж на місце двоєморське, загрузили корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
42ⲁⲩ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲁⲧⲟⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϧⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲥⲟⲛϩ ⲙⲏ ⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⲛⲏⲃⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥⲫⲱⲧ ..
42Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втїк.
43ⲡⲓ⳿ⲉⲕⲁⲧⲟⲛⲧⲁⲣⲭⲟⲥ ⲇⲉ ⲉϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲙⲡⲁⲩⲗⲟⲥ ⲁϥϣⲁϣⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲥⲟϭⲛⲓ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲥⲉϥⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⳿ⲛⲥⲉⲛⲏⲃⲓ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ ..
43Сотник же, хотївши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелїв, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
44ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲡⲕⲉⲥⲱϫⲡ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲙⲉⲛ ϩⲓ ϩⲁⲛⲥⲁⲛⲓⲥ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ϩⲓ ϩⲁⲛⲕⲉⲉⲛⲭ ⲁⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲑⲣⲉⲛⲛⲟϩⲉⲙ ⲧⲏⲣⲉⲛ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ .
44а остальнї, — хто на дошках, а хто на чому з корабля. І сталось так, що всї спаслись на землю.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.