1 Chronicles 21
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Satan stood up against Israel, and moved David to take a census of Israel.
1І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.
2David said to Joab and to the princes of the people, “Go, count Israel from Beersheba even to Dan; and bring me word, that I may know how many there are.”
2І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.
3Joab said, “May the LORD make his people a hundred times as many as they are. But, my lord the king, aren’t they all my lord’s servants? Why does my lord require this thing? Why will he be a cause of guilt to Israel?”
3І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?
4Nevertheless the king’s word prevailed against Joab. Therefore Joab departed and went throughout all Israel, then came to Jerusalem.
4Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.
5Joab gave the sum of the census of the people to David. All those of Israel were one million one hundred thousand men who drew a sword; and in Judah were four hundred seventy thousand men who drew a sword.
5І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв — чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.
6But he didn’t count Levi and Benjamin among them, for the king’s word was abominable to Joab.
6А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.
7God was displeased with this thing; therefore he struck Israel.
7І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.
8David said to God, “I have sinned greatly, in that I have done this thing. But now put away, I beg you, the iniquity of your servant, for I have done very foolishly.”
8Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.
9The LORD spoke to Gad, David’s seer, saying,
9І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:
10“Go and speak to David, saying, ‘The LORD says, “I offer you three things. Choose one of them, that I may do it to you.”’”
10Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.
11So Gad came to David and said to him, “The LORD says, ‘Take your choice:
11І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:
12either three years of famine; or three months to be consumed before your foes, while the sword of your enemies overtakes you; or else three days of the sword of the LORD, even pestilence in the land, and the LORD’s angel destroying throughout all the borders of Israel. Now therefore consider what answer I shall return to him who sent me.’”
12Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.
13David said to Gad, “I am in distress. Let me fall, I pray, into the LORD’s hand, for his mercies are very great. Don’t let me fall into man’s hand.”
13І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.
14So the LORD sent a pestilence on Israel, and seventy thousand men of Israel fell.
14І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.
15God sent an angel to Jerusalem to destroy it. As he was about to destroy, the LORD saw, and he relented of the disaster, and said to the destroying angel, “It is enough. Now withdraw your hand.” the LORD’s angel was standing by the threshing floor of Ornan the Jebusite.
15І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.
16David lifted up his eyes, and saw the LORD’s angel standing between earth and the sky, having a drawn sword in his hand stretched out over Jerusalem. Then David and the elders, clothed in sackcloth, fell on their faces.
16І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.
17David said to God, “Isn’t it I who commanded the people to be counted? It is even I who have sinned and done very wickedly; but these sheep, what have they done? Please let your hand, O LORD my God, be against me and against my father’s house; but not against your people, that they should be plagued.”
17І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.
18Then the LORD’s angel commanded Gad to tell David that David should go up and raise an altar to the LORD on the threshing floor of Ornan the Jebusite.
18І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давідові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.
19David went up at the saying of Gad, which he spoke in the LORD’s name.
19І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.
20Ornan turned back and saw the angel; and his four sons who were with him hid themselves. Now Ornan was threshing wheat.
20Орна ж, глянувши горі, побачив — а з ним і чотири сини його — ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.
21As David came to Ornan, Ornan looked and saw David, and went out of the threshing floor, and bowed himself to David with his face to the ground.
21І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.
22Then David said to Ornan, “Sell me the place of this threshing floor, that I may build an altar to the LORD on it. You shall sell it to me for the full price, that the plague may be stopped from afflicting the people.”
22І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.
23Ornan said to David, “Take it for yourself, and let my lord the king do that which is good in his eyes. Behold, I give the oxen for burnt offerings, and the threshing instruments for wood, and the wheat for the meal offering. I give it all.”
23І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.
24King David said to Ornan, “No, but I will most certainly buy it for the full price. For I will not take that which is yours for the LORD, nor offer a burnt offering that costs me nothing.”
24І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.
25So David gave to Ornan six hundred shekels of gold by weight for the place.
25І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.
26David built an altar to the LORD there, and offered burnt offerings and peace offerings, and called on the LORD; and he answered him from the sky by fire on the altar of burnt offering.
26І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.
27Then the LORD commanded the angel, and he put his sword back into its sheath.
27І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.
28At that time, when David saw that the LORD had answered him in the threshing floor of Ornan the Jebusite, then he sacrificed there.
28Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.
29For the LORD’s tabernacle, which Moses made in the wilderness, and the altar of burnt offering, were at that time in the high place at Gibeon.
29Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.
30But David couldn’t go before it to inquire of God, for he was afraid because of the sword of the LORD’s angel.
30І не міг Давид пійти туди, щоб шукати (ласки у) Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.