Пісень 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Нехай прибуде милий мій у сад свій, нехай споживає солодкі овощі в йому! — Ось і прийшов я в мій сад, моя сестро, моя ти дружино; набрав мирри з пахощами моїми, зʼїв крижку з медом моїм, напився вина мого, запив його молоком моїм. Смакуйте ж і ви, друзї, пийте й їжте вволю, мої ви любі!
1ʻE hoku tuofefine mo hoku uaifi, kuo u haʻu ki heʻeku ngoue: kuo u tānaki ʻa ʻeku mula, mo ʻeku kakala; kuo u kai ʻa ʻeku hone pea mo hono ngeʻesi; kuo u inu ʻi heʻeku uaine mo ʻeku huʻahuhu: ʻE hoku kāinga, ke tau kai, pea inu, ʻio, ke inu lahi ʻakimoutolu ʻoku ou ʻofa ai.
2Сплю я, та серце в мене не спить; ось голос милого! він у віконце постукує: Відчини ж менї, сестро моя, дорога моя, голубко моя, чиста моя! Вся голова в мене росою припала, кучері мої — нічними краплями.
2ʻOku ou mohe, ka ʻoku ʻā hoku loto: ko e leʻo ia ʻo hoku ʻofaʻanga, ʻoku ne tukituki, ʻo ne pehē, “ʻE hoku tuofefine, mo hoku ʻofaʻanga, ko ʻeku lupe, ko ʻeku haohaoa, toʻo kiate au: he kuo pito hoku ʻulu ʻi he hahau, mo hoku louʻulu ʻi he viviku ʻoe poʻuli.
3Я роздяглась уже, — як знов одягатись? я ноги помила, як же їх валяти?
3Kuo u toʻo hoku kofutuʻa; pea ʻe fēfē haʻaku toe ʻai ia? Kuo u fufulu hoku vaʻe, pea ʻe fēfē haʻaku toe ʻuliʻi ia?
4Милий мій крізь дїрку руку просунув, і внутро моє зворушилось од сього.
4Naʻe ʻai mai ʻae nima ʻo hoku ʻofaʻanga ʻi he kātupa, pea naʻe ngaue hoku loto kiate ia.
5Я встала, відсунути милому засов, а з моїх рук покапала мирра, і з палцїв моїх капала мирра на ручки замку.
5Ne u tuʻu hake ke toʻo ki hoku ʻofaʻanga; pea naʻe toʻi mei hoku nima ʻae mula, pea mei hoku louhiʻi nima ʻae mula namu lelei, pea tafe hifo ia ki he toʻoʻanga matapā.
6Я відчинила любому мойму, аж се милий відвернувся і зникнув уже. А в менї ж і дух завмер був, як він говорив! Кинусь тодї шукати, — нїде не знаходжу; стала кликати, — та не озиваєсь до мене.
6Naʻaku toʻo ki hoku ʻofaʻanga; ka kuo tafoki atu ʻa hoku ʻofaʻanga, ʻo ne ʻalu: naʻe vaivai ʻa hoku loto ʻi heʻene lea mai: ne u kumi kiate ia, ka naʻe ʻikai te u maʻu ia; ne u ui ki ai, ka naʻe ʻikai te ne tali au.
7Стріла мене сторожа ув обходї міста: побили мене, зранили мене, здерли з мене намітку ті, що стерегли муру.
7Pea naʻe ʻiloʻi au ʻe he kau leʻo naʻe feʻaluʻaki ʻi he kolo, ʻonau taaʻi au, pea u lavea ai; pea naʻe toʻo ʻa hoku pūlou ʻe he kau leʻohi ʻoe ʻā.
8Ой заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські: стрівши мого милого, скажіте йому, що гину з любови.
8ʻE ngaahi ʻofefine ʻo Selūsalema, ʻoku ou fekau kiate kimoutolu, ʻoka mou ka ʻilo ʻa hoku ʻofaʻanga, ke mou tala ki ai ʻoku ou pongia ʻi he ʻofa.
9Чим же твій любий всїх любих переважує, ти, уродливша проміж усїма дївоньками? Чим се дорогий твій лучший над инших, що ти про його так нас заклинаєш?
9Ko e hā hono lelei hake ʻo ho ʻofaʻanga ʻi he ʻofaʻanga ʻo ha taha kehe, ʻa koe ʻoku fungani hoihoifua ʻi he kakai fefine? ko e hā hono lelei hake ʻo ho ʻofaʻanga ʻi he ʻofaʻanga ʻo ha taha kehe, koeʻuhi kuo ke fekau pehē ai kiate kimautolu.
10Любий мій — білий, і румяний, красший за десять тисяч инших;
10ʻOku hinehina mo nganongano ʻa hoku ʻofaʻanga, ko e fungani toulekeleka ia ʻi ha toko mano.
11Голова в його — чисте золото; кучері филясті, а чорні, як ворон;
11ʻOku tatau mo e fungani koula lelei ʻa hono ʻulu, ʻoku fafatu hono louʻulu, pea ʻuliʻuli ʻo hangē ko e leveni.
12Очі в його — чисті, мов голуби, що при потоках водних, наче в молоцї скупані, седять щасливі.
12ʻOku lelei ʻae ʻaiʻanga ʻo hono kanoʻi mata, pea ʻoku hangē ko e mata ʻoe lupe ʻi he veʻe vaitafe kuo fufulu ʻaki ʻae huʻahuhu.
13Щоки його — цьвітник пахущий, грядочки принадного зілля; губи — мов ті лилїи, що капле з їх мирра;
13ʻOku tatau hono kouʻahe mo e tokanga ngoue ʻoe ngaahi kakala; ʻo hangē ko e ngaahi matalaʻi kakala: ʻoku hangē ko e lile ʻa hono loungutu, ʻoku toʻi mei ai ʻae mula namu kakala.
14Руцї його — мов з золота уточені, в хризолити оправні; тїло — його — наче слоновая кість у сапфирах;
14ʻOku tatau hono nima mo e ngaahi mama koula kuo ʻai ki ai ʻae pelili, mo hono sino ʻoku hangē ko e lei ngingila kuo ʻaofi ʻaki ʻae safaia.
15Нозї — стовпи мармурові, поставлені на золотих підніжках; вид же його, як Ливан; величен, як кедри;
15ʻOku tatau hono vaʻe mo e pou maka lelei, kuo fokotuʻu ki he tuʻunga koula: ʻoku hangē ko Lepanoni ʻa hono fofonga, ʻo tatau mo e ngaahi sita ʻa hono lelei.
16Уста в його, — се самі солодощі, а ввесь він — любощі. От, хто мій милий, от, хто друг мій, дочки ви Ерусалимські!
16ʻOku melie lahi hono ngutu: ʻio, ʻoku toulekeleka kotoa pē ia. Ko hoku ʻofaʻanga eni, pea ko hoku kāinga ia, ʻE ngaahi ʻofefine ʻo Selūsalema.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.