5 Мойсея 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї.
1Tihnin kah kai loh nang kang uen a olpaek boeih he vai hamla na ngaithuen tih BOEIPA na Pathen ol te na hnatun la na hnatun atah nang te BOEIPA na Pathen loh diklai namtom rhoek boeih soah a sang la ng'khueh.
2І зійдуть на тебе всї ʼцї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого:
2He yoethennah cungkuem he nang soah ha thoeng vetih nang te n'kae bitni. Na Pathen BOEIPA ol te na hnatun mak atah.
3Благословен будеш в містї і благословен на полї;
3Khopuei khuiah na yoethen vetih, kohong ah na yoethen ni.
4Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
4Na bungko khuikah na thaihtae khaw, na khohmuen cangthaih khaw, na rhamsa ca khaw, na saelhung saelca khaw, suentae boiva a yoethen ni.
5Благословен буде кошик твій і дїжа твоя.
5Na vaihang neh na vaidambael khaw a yoethen ni.
6Благословен будеш входючи, і благословен виходючи.
6Na kun na ael vaengah na yoethen vetih koep na thoeng vaengah khaw na yoethen ni.
7Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою; по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою.
7Nang aka tlai thil na thunkha rhoek te BOEIPA loh a voeih vetih na mikhmuh ah yawk sut ni. Longpuei pakhat neh nang taengla ha khoong uh cakhaw na mikhmuh ah longpuei parhih la rhaelrham uh ni.
8Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій.
8Na khai dongkah neh na kut thuengnah boeih dongkah yoethennah te BOEIPA loh nang hamla a uen vetih BOEIPA na Pathen loh nang ham a khueh khohmuen ah yoethen m'paek ni.
9Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його;
9BOEIPA na Pathen kah olpaek te na ngaithuen tih a longpuei ah na pongpa atah nang taengkah a toemngam vanbangla BOEIPA loh amah kah pilnam cim la nang n'thoh ni.
10І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе.
10BOEIPA ming neh nang ng'khue te diklai pilnam rhoek loh boeih a hmuh uh vaengah nang te n'rhih bitni.
11І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі.
11Na bungko thaihtae dongah BOEIPA loh hnothen nen khaw, na rhamsa ca nen khaw, nang taegah paek hamla BOEIPA loh na pa rhoek taengah a toemngam tangtae khohmuen kah na lohmuen thaihtae nen khaw nang m'baecoih sak bitni.
12Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї; і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш.
12BOEIPA loh vaan kah a thakvoh then te nang ham hang ong vetih amah tue vaengah na khohmuen ah khotlan han tueih ni. Te vaengah na kut thueng boeih te yothen m'paek ni. Namtom a yet cangpu na hlah vetih cangpu na rhong la na om mahpawh.
13І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх,
13BOEIPA na Pathen kah olpaek, tihnin ah kai loh nang kang uen he na hnatun tih vai hamla na ngaithuen atah BOEIPA loh nang te a lu la ng'khueh vetih a mai la na om mahpawh. A soii calik bueng la na om vetih a laedil ah na om mahpawh.
14І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм.
14Tihnin ah kai loh nang kang uen olka he pakhat khaw banvoei bantang la mangthong tak boeh. A taengah thothueng hamla pathen tloe hnukah na cet ve.
15Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї ʼцї прокляття і справдяться над тобою:
15BOEIPA na Pathen ol te na hnatun pawt cakhaw a olpaek neh a khosing boeih he vai ham neh ngaithuen ham tihnin ah kai nang kang uen coeng dongah tahae kah rhunkhuennah rhoek he nang soah boeih thoeng vetih nang te n'kae van bitni.
16Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї.
16Khopuei khuiah thaephoei thil la na om vetih khohmuen ah khaw thaephoei thil la na om ni.
17Проклят буде твій кошик і дїжа твоя.
17Na vaihang neh na vaidambael te thae a phoei thil coeng.
18Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх.
18Nang kah bungko thaihtae neh lohmuen cangthaih khaw, saelhung saelca neh suentae boiva khaw thae a phoei thil ni.
19Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї.
19Na caeh vaengah thaephoei thil la na om vetih na pawk vaengah khaw thaephoei thil la na om ni.
20Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене.
20Na kut thuengnah boeih dongah BOEIPA loh nang soah tapvoepnah, soekloeknah neh olthae kaling te han tueih ni. Te te kai nan hnoo uh vaengah na khoboe thaenah hmai ah koeloe na mitmoeng hil neh na milh hil ah na saii.
21Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її.
21BOEIPA loh nang te duektahaw neh m'ben vetih pang hamla na kun thil na khohmuen lamloh nang ng'khah ni.
22Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом; і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш.
22BOEIPA loh nang te kositloh, satloh, a phing, takling, cunghang, dung, mawn neh ng'ngawn vetih na milh van hilah nang te n'hloem ni.
23І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою.
23Na lu sokah vaan te rhohum la, nang hmuikah diklai ke thicung la poeh ni.
24Заміст дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш.
24Na khohmuen kah khotlan te BOEIPA loh tangdik la a khueh vetih na mit na moeng duela vaan lamkah laipi loh nang ah m'vuei ni.
25Оддавати ме тебе Господь на забій перед ворогами твоїми; по одній дорозї виходити меш проти них, а сїма шляхами втїкати меш від них, і будуть гонити тебе по всїх царствах землї.
25Nang te BOEIPA loh n'tulh vetih na thunkha rhoek kah mikhmuh ah na paloe ni. Anih te longpuei pakhat neh na paan cakhaw anih mikhmuh lamkah loh longpuei parhih neh na rhaelrham vetih diklai ram tom taengah ngaihuetnah la na om ni.
26І буде твій труп поживою усякому птаству піднебесному і зьвірам земним, і нїхто не буде відганяти їх.
26Na rhok khaw vaan kah vaa boeih neh diklai rhamsa kah a caak la om vetih hawt uh mahpawh.
27Побивати ме тебе Господь Египецькими болячками, і вередами і коростою і струпом, що не здолїєш вилїчитись від них.
27BOEIPA loh nang te Egypt kah buhlut, tungueh, rhilcolh, phai, vinhna neh ng'ngawn vetih na hoeih thai mahpawh.
28Побивати ме тебе Господь шаленнєм і слїпотою і одеревіннєм серця;
28BOEIPA loh nang te pavai neh, mikdael neh, thinko lungmitnah neh ng'ngawn ni.
29І ходити меш в полудне помацьки кругом, як слїпий мацяє в темряві, і нїщо не вдасться тобі в дорозї твоїй; всякого дня будуть тілько неволити тебе і обдирати, і нїхто не рятувати ме тебе.
29Khohmuep khuiah mikdael loh a phatuem bangla khothun lung ah khaw aka phatuem la na om vetih na longpuei te thaihtak mahpawh. Na hing tue khui boeih ah hlang kah a hnaemtaek neh a rheth ham koi bueng la na om vetih aka khang om mahpawh.
30Засватаєш жінку, а лежати ме з нею инший; збудуєш домівку, та й не жити меш в нїй; насадиш виноградник, та й не покористуєшся ним.
30Yuu na bae cakhaw hlang tloe loh a ih a ih puei vetih im na sa cakhaw a khuiah na om hae mahpawh. Misur na phung cakhaw na uem hae mahpawh.
31Бичка твого вбють перед очима твоїми, і не їсти меш з його; осла твого заберуть перед тобою, і не вернеться тобі; дрібну скотину твою пооддають ворогам твоїм, а в тебе нїкому буде рятувати її.
31Na vaito khaw na mikhmuh ah a ngawn suidae na ca mahpawh. Na laak te na mikhmuh ah hang rhawth vetih namah taengla ha bal mahpawh. Na boiva te na thunkha taengla a paek vetih nang aka rhun te om mahpawh.
32Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде.
32Na capa rhoek neh na canu rhoek te pilnam tloe taengla a paek te na mik loh a hmuh ni. Te vaengah amih te hnin takuem ngaidam cakhaw na kut loh Pathen taengla pha mahpawh.
33Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його; а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе.
33Pilnam loh na khohmuen cangthaih neh na thaphu boeih han caak te na ming. Hnin takuem hnaemtaek neh neet koi bueng la na om ni.
34І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої.
34Na mikhmuh kah a hmuethma te na hmuh vaengah pavai la na coeng ni.
35Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись.
35Khuklu neh phai dongkah buhlut thae neh BOEIPA loh nang ng'ngawn vetih na kho khopha lamloh na luki duela na hoeih thai mahpawh.
36Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої; і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя.
36Namah neh namah soah na ludoeng na manghai te namah neh na pa rhoek a ming mueh namtom taengla BOEIPA loh n'thak koinih lungto thingngo pathen tloe ni tho na thueng hae eh.
37І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь.
37Tedae BOEIPA loh nang te m'vai vetih pilnam boeih taengah imsuep la, thuidoeknah la, thuinuetnah la na om ni.
38Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш; бо пожере його сарана.
38Lohma ah cangtii muep na khuen cakhaw kaisih loh a hnom vetih hah na coi ni.
39Понасаджуєш виноградники і пообробляєш; а вина не пити меш і не збирати меш грон: бо червяк поїсть їх.
39Misur na phung tih na thotat cakhaw, misurtui na o mahpawh. Phol loh a caak vetih na yoep mahpawh.
40Маслинне дерево буде в тебе по всїх займищах твоїх; та не помастишся олїєю: бо маслини твої поопадають.
40Na khorhi boeih ah nang hamla olive om cakhaw na olive te hul vetih situi khaw na hluk hae mahpawh.
41Сини й дочки вродяться тобі; та вони твоїми не будуть, бо заберуть їх у полонь.
41Capa canu na cun cakhaw tamna la cet uh vetih nang taengah om uh mahpawh.
42Усї дерева твої й плоди землї твоєї хрущ позʼїдає.
42Na thingkung boeih neh khohmuen thaihtae te tungrhit loh a thok sak ni.
43Приходень, що серед вас, підніметься висше і висше над тобою, а ти падати меш низше і низше.
43Na taengkah yinlai loh nang soah a so, so la pongpa vetih nang te a dang dang la na suntla ni.
44Він тобі пожичати ме, ти ж не будеш йому пожичати; він буде головою, а ти будеш хвостом.
44Nang taengah cangpu han hlah lat vetih nang loh anih cangpu na hlah thai mahpawh. Anih te a lu la om vetih nang te a mai la na om ni.
45І спадуть на тебе всї ʼцї прокляття і гонити муть за тобою і постигнуть тебе, поки не погибнеш; бо не послухав єси голосу Господа, Бога твого, і не додержав ти заповідї і встанови його, що він заповідав їх тобі.
45A olpaek neh a khosing ngaithuen ham te nang kang uen lalah BOEIPA na Pathen ol te na ngai pawt atah he rhoek kah rhunkhuennah boeih he nang soah thoeng ni. Na mitmoeng duela nang n'hloem vetih n'tuuk ni.
46І будуть сї прокляття на тобі ознакою й дивом і на твому насїнню по віки.
46Kumhal ah namah ham neh na tii na ngan ham miknoek neh kopoekrhai la om uh ni.
47За те, що ти не служив Господеві, Богу твому, радїючи серцем у всїх достатках,
47Cangpai a khawk vaengah kohoenah thinko thennah neh BOEIPA na Pathen taengah tho na thueng pawh.
48Служити меш ворогам твоїм, що пішле їх на тебе Господь, в голодї й холодї терплючи смагу і недостаток у всьому. І положить він зелїзне ярмо на шию тобі, поки не знївечить тебе.
48Te dongah BOEIPA loh nang taengla na thunkha han tueih te khokha khui neh tuihalh khui ah, pumtling la, a cungkuem dongah kaktahnah neh na tho na tat ni. Nang te amah la na mitmoeng hil na rhawn dongah thi hnamkun han tloeng ni.
49Господь наведе на тебе нарід здалека, з кіньця землї; як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш;
49A ol na yakming pawh namtu, diklai khobawt khohla lamkah atha bangla aka ding namtu,
50Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується;
50maelhmai aka tlung, patong maelhmai aka dan pawt tih camoe aka rhen pawh namtu, te BOEIPA loh nang taengla hang khuen ni.
51Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе; що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе.
51Na mitmoeng duela na rhamsa ca neh na khohmuen thaihtae te han caak ni. Cangpai misur thai situi khaw nang hamla paih mahpawh. Nang kah saelhung saelca neh suentae boiva te a milh sak ni.
52І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав; і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій.
52Nang kah hmuen sang vongtung neh na khohmuen tom kah na pangtung thil na vong cak loh tim hlan khuiah na vongka khui tom ah nang te n'daengdaeh vetih, BOEIPA na Pathen loh nang m'paek na khohmuen pum kah na vongka khui tom ah nang te n'daengdaeh ni.
53А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої.
53Te vaengah na bungko thaihtae lamkah na capa neh na canu saa te na caak ni. Te te na thunkha loh nang soah a caeknah la vongup ah n'kilh dongah ni na Pathen BOEIPA loh nang taengah m'paek.
54Чоловік самий рознїжений і мяхкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив,
54Na khuikah tongpa mongkawt hlangcong loh a manuca, a rhang kah a yuu neh a ca hlangrhuel la aka om te mat a mik ee ni.
55Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх.
55Na vongka pum kah vongup ah na thunkha loh nang te a caeknah la n'kilh vaengah ba pakhat khaw a coih pah mahpawh. Te dongah a ca saa te hnap a caak vetih hlang pae mahpawh.
56Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх
56Na khuikah mongkawt nu neh a kho khopha te diklai dongah khueh ham aka noem pawh hlangcong khaw, pang a dok neh mueltuetnah lamloh a rhang dongkah a va taengah, a capa taengah, a canu taengah a mik lolh ni.
57Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона зʼїсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.
57Na thunkha loh nang te na vongka khuiah a caeknah la n'kilh vaengah a kho laklo lamloh aka thoeng a casak neh a cun nawn amah ca pataeng vongup khuikah yinhnuk ah thincavat la boeih a caak ni.
58Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого,
58A ming thangpom ham neh rhih ham aka om BOEIPA na Pathen rhih ham tahae kah cabu dongah a daek olkhueng ol boeih he vai hamla na ngaithuen pawt atah,
59Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари; великі і довгі муки і злі та й довгі немочі.
59BOEIPA loh na hmasoe khaw, na tiingan kah hmasoe khaw, hmasoe puei neh na muei a puel sak ni. Te vaengah tloh thae na kaem vetih na ngoi ni.
60І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся; і причіпляться вони до тебе.
60Nang taengla ha tlung vaengah na rhih Egypt tloh boeih te nang soah ham phoe sak ni.
61Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе.
61Na mit na moeng duela olkhueng cabu dongkah a daek mueh tlohtat cungkuem neh hmasoe cungkuem te nang soah BOEIPA loh ham phoe sak ni.
62І зостанетесь ви малолюдними, а були ви лїчбою такі, як зорі небесні; бо ти не послухав голосу Господа Бога твого.
62BOEIPA na Pathen ol te na ngai pawt dongah vaan aisi bangla khawk na om uh cakhaw hlang sii la na cul ni.
63І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.
63BOEIPA loh nangmih khophoengpha sak ham neh ping sak ham a ngaingaih vanbangla nangmih te milh sak ham neh mitmoeng sak ham khaw BOEIPA a ngaingaih dongah pang hamla na kun thil khohmuen lamloh m'phuk ni.
64І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кіньця до кіньця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.
64Diklai khobawt lamloh diklai khobawt duela pilnam tom taengah BOEIPA loh nang te n'taekyak bal vetih na pa rhoek neh namah long khaw na ming noek pawh lungto thingngo pathen tloe taengah tho na thueng ni.
65І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.
65Namtom rhoek taengah hoep tlaih pawt vetih na khopha ham pataeng ngolbuel om mahpawh. Te vaengah BOEIPA loh nang te lungbuei lingloeng neh mik khahoeinah, hinglu yunghoepnah m'paek ni.
66І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.
66Na hmailong ham khaw na hingnah loh ngaihuet ngaikaek la om vetih khoyin khothaih birhih hut la na hingnah khaw na tangnah tlaih mahpawh.
67Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов — від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.
67Na mik neh a hmuethma na hmuh vaengah na thinko kah birhihnah neh na birhih ni. Mincang pueng ah kholaeh ka pha venim na ti vetih hlaemhmah vaengah mincang ka pha venim na ti ni.
68І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.
68Nang taengah ka thui longpuei kah sangpho te hmuh hamla koep khoep boeh. BOEIPA loh nang Egypt la koep m'bal sak ve. Na thunkha rhoek taengah namah te salnu salpa la pahoi na yoi uh cakhaw n'lai uh mahpawh.
69Се слова завіту, що Господь заповідав Мойсейові вчинити з синами Ізраїля, в Моабській землї, окрім завіту, що вчинив з ними на Гореб горі.
no verse 69 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.