2 Паралипоменон 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Як перечула цариця Сабська про славу Соломонову, прибула вона, вивідати Соломона загадками, до Ерусалиму з великим багацьтвом, з верблюдами, що везли пахощі та премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, розмовляла з ним про все, що було в неї на серцї.
1Pea ʻi he fanongo ʻae tuʻi fefine ʻo Sipa ki he ongoongo ʻo Solomone naʻa ne haʻu ki Selūsalema ke ʻahiʻahiʻi ʻa Solomone ʻaki ʻae ngaahi fehuʻi ʻilongataʻa, ko ia mo e fuʻu fononga tokolahi, mo e fanga kāmeli naʻe fetuku ʻae ngaahi meʻa namu kakala, mo e koula lahi ʻaupito, mo e ngaahi maka mahuʻinga: pea ʻi heʻene hoko mai kia Solomone, naʻa ne talanoa mo ia ki he meʻa kotoa pē naʻe ʻi hono loto.
2І відповідав їй Соломон на все, про що вона питала, й не знайшлось нїчого невідомого в Соломона, чого б він їй не вияснив.
2Pea naʻe tali ʻe Solomone ʻa ʻene ngaahi fehuʻi kotoa pē: pea naʻe ʻikai fufū meia Solomone ha meʻa ke ne taʻefakamatala ia kiate ia.
3І побачила цариця Сабська мудрість Соломонову й дім, що він збудував,
3Pea hili ʻae mamata ʻe he tuʻi fefine ʻo Sipa ki he poto kotoa pē ʻa Solomone, pea mo e fale ʻaia naʻa ne langa,
4І страви до столу його, й житла дворян його, й заняттє слуг його й одежу їх, і пивничників його та одежу на їх, і хідник, через який він ходив в дім Господень, і вона не стямилась;
4Mo e meʻakai ʻi hono keinangaʻanga, mo e anga ʻoe nofo ʻa ʻene kau tamaioʻeiki, mo e toutuʻu, ʻa ʻene kau tauhi, mo honau kofu: mo kinautolu foki naʻe tauhi ʻa ʻene meʻainu, mo honau kofu ʻonautolu, pea mo e hala ʻaia naʻa ne ʻalu hake ai ki he fale ʻo Sihova: naʻe vaivai ʻa hono loto ʻiate ia.
5І промовила до царя: Щира правда те, що я чула в землї моїй про дїла твої та про мудрість твою,
5Pea naʻe pehē ʻe ia ki he tuʻi, “Ta ko e lea moʻoni ia ʻaia naʻaku fanongo ki ai ʻi hoku fonua ʻoʻoku, ki hoʻo ngaahi ngāue pea mo hoʻo poto.
6Та я не йняла віри переказам про їх, доки не прийшла й не побачила на свої очі. І оце менї й половини не сказано про твою велику мудрість: у тебе сього більше, нїж ійде чутка, що я чула.
6Ka naʻe ʻikai te u tui ki heʻenau lea, kaeʻoua ke u haʻu, pea mamata ki ai ʻa hoku mata: pea vakai, naʻe ʻikai tala mai hono vaheua ʻoe lahi ʻo hoʻo poto: he ʻoku ke lahi hake ʻi he ongoongo ko ia naʻaku fanongo ki ai.
7Щасливі люде твої, й щасливі сї слуги твої, що по всяк час стоять перед тобою, та слухають мудростї твоєї.
7ʻOku monūʻia ʻa hoʻo kau tangata, ʻoku monūʻia ʻa hoʻo kau tamaioʻeiki ko eni ʻoku tutuʻumaʻu aipe ʻi ho ʻao, ʻo nau fanongo ki hoʻo poto.
8Нехай буде слава Господеві, Богові твойму, що зволив посадити тебе на престол свій за царя в Господа, Бога твого. Се тому, що Бог твій полюбив Ізраїля, і хотїв зміцнити його на віки, настановив він тебе царем над ним, щоб чинив суд та правду.
8Fakafetaʻi kia Sihova ko ho ʻOtua, ʻaia kuo lōlōfie lelei kiate koe ke fakanofo koe ki hono nofoʻa fakatuʻi, ko e tuʻi maʻa Sihova ko ho ʻOtua: koeʻuhi naʻe ʻofa ʻa ho ʻOtua ki ʻIsileli, ke fokotuʻu ʻakinautolu ke taʻengata: ko ia naʻa ne fakanofo ai koe ke tuʻi kiate kinautolu, ke fai ʻae fakamaau mo e fai totonu.”
9І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велику силу пахощів та дорогого каміння; й не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.
9¶ Pea naʻa ne foaki ki he tuʻi ʻae taleniti koula ʻe teau ma uofulu, mo e ngaahi meʻa namu kakala fuʻu lahi ʻaupito, mo e ngaahi maka mahuʻinga: pea naʻe ʻikai ha ngaahi meʻa kakala ke tatau mo ia naʻe foaki kia Solomone ʻe he tuʻi fefine ʻo Sipa.
10А слуги Гирамові й слуги Соломонові, що привезли золото з Офира, привезли й червоного дерева та благородного каміння.
10Pea ko e kau tamaioʻeiki foki ʻa Helami mo e kau tamaioʻeiki ʻa Solomone, ʻaia naʻe ʻomi ʻae koula mei Ofeli, naʻa nau ʻomi ʻae ngaahi ʻakau ʻalikumi pea mo e ngaahi maka mahuʻinga.
11І поробив царь з сього червоного дерева східцї до дому Господнього і до дому царського, і цитри та псалтирі для сьпівцїв. І не видано було нїчого такого переднїйше в землї Юдейській.
11Pea naʻe ngaohi ʻe he tuʻi ʻaki ʻae ngaahi ʻakau ʻalikumi, ʻae ngaahi pou ki he fale ʻo Sihova, pea ki he fale ʻoe tuʻi, mo e ngaahi haʻape mo e ngaahi meʻa hiva maʻae kau fasi hiva: pea naʻe teʻeki ai ke mamata ʻe he fonua ʻo Siuta ki he ngaahi meʻa pehē.
12Царь же Соломон дав царицї Сабській усе, чого вона забажала і чого вона просила, окрім подібних річей, які вона привезла цареві. І вибралась вона назад у землю свою, вона й прислуга її.
12Pea naʻe foaki ʻe Solomone ki he tuʻi fefine ʻo Sipa ʻa ʻene holi kotoa pē, ʻae meʻa fulipē naʻa ne kole ki ai, ko e fakalahi ʻo ʻene tali ʻae koloa naʻa ne fetuku mai ki he tuʻi. Pea pehē, naʻa ne liliu atu, ʻo ʻalu ki hono fonua ʻoʻona ʻaia mo ʻene kau tamaioʻeiki.
13Ваги в золотї, що приходило до Соломона що року, було шістьсот шістьдесять шість талантів золота;
13Pea ko eni, ko hono mamafa ʻoe koula naʻe ʻomi kia Solomone ʻi he taʻu pe taha, ko e taleniti ʻe onongeau mo e onongofulu ma ono ʻoe koula:
14Окрім того, приносили посланцї та купцї, та й всї царі Арабські й намісники земські приносили золото та срібло Соломонові.
14Ka naʻe lau kehe ʻaia naʻe fetuku mai ʻe he kau tangata naʻe fai ʻae fefakatauʻaki. Pea naʻe ʻomi ʻae koula mo e siliva kia Solomone ʻe he ngaahi tuʻi kotoa pē ʻo ʻAlepea, pea ʻe he kau pule ʻoe ngaahi vahe fonua.
15І зробив царь Соломон двістї великих щитів із кованого золота, — по шістьсот секлів кованого золота пішло на кожний щит, —
15¶ Pea naʻe ngaohi ʻe Solomone ko e tuʻi ʻae ngaahi pā ʻe uangeau ʻaki ʻae koula naʻe tuki: ko e sikeli ʻe onongeau ʻoe koula naʻe ʻi he pā pe taha.
16І триста щитів меньших з кованого золота, — по триста секлів золота пішло на кожний щит; і помістив їх царь в домі з Ливанського дерева.
16Pea naʻa ne ngaohi ʻae ngaahi pā iiki ʻe tolungeau ʻaki ʻae koula naʻe tuki: ko e sikeli ʻe tolungeau ʻoe koula naʻe ʻi he pā pe taha. Pea naʻe tuku ia ʻe he tuʻi ki he fale ʻi he vao ʻakau ʻo Lepanoni.
17І зробив царь великий престол із слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.
17Naʻe ngaohi foki ʻe he tuʻi ha fuʻu nofoʻa fakatuʻi ʻaki ʻae lei, pea naʻa ne ʻaofi ʻaki ia ʻae koula lelei lahi.
18І шість східцїв до престола й золотий підніжок, прироблений до престола, й поруччя по обидва боки сїдалища, а два леви, стояли коло поруччя,
18Naʻe ai ʻae lakaʻanga ʻe ono ke ʻalu hake ai ki he nofoʻa fakatuʻi, mo e tuʻunga vaʻe koula, ʻaia naʻe fakamaʻu ki he nofoʻa fakatuʻi, mo e ʻaiʻanga nima ʻi hono potu kaokao ʻe ua ʻoe hekaʻanga, mo e laione ʻe ua naʻe tuʻu ofi ki he ʻaiʻanga nima:
19Дванайцять же левчуків стояло там на шести ступенях по обидва боки. Не було такого (престола) нї в одному царстві.
19Pea naʻe tuʻu ʻi hono potu ʻe taha ʻae laione ʻe hongofulu ma ua, pea ʻi he potu kehe ʻe taha ʻi he lakaʻanga ʻe ono. Naʻe ʻikai ngaohi hano tatau ʻi ha puleʻanga.
20І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота, та й усе знаряддє в будинку з деревнї Ливанської були з добірнього золота; срібло за часів Соломонових вважалось нї защо,
20Pea naʻe ngaohi ʻaki ʻae koula ʻae ngaahi ipu inu kotoa pē ʻoe tuʻi ko Solomone, pea naʻe ʻoe koula lelei ʻae ngaahi ipu kotoa pē ʻoe fale ʻi he vao ʻakau ʻo Lepanoni: naʻe ʻikai ha taha ʻoe siliva: he naʻe ʻikai lau ia ko e meʻa mahuʻinga ʻi he ngaahi ʻaho ʻo Solomone.
21Бо цареві кораблї ходили в Тарсис із слугами Гирамовими, й що три роки вертались кораблї з Тарсиса, й привозили золото й срібло, слонову кість і малпи й пави.
21He naʻe ʻalu ʻae folau ʻae tuʻi ki Tasisi fakataha mo e kau tamaioʻeiki ʻa Helami: naʻe haʻu tuʻo taha ʻi he taʻu ʻe tolu ʻae folau mei Tasisi, ke ʻomi ʻae koula, mo e siliva, mo e lei, mo e fanga ngeli, pea mo e fanga pikoka.
22І переважив Соломон усїх царів на землї заможностю і мудростю.
22¶ Pea naʻe lahi hake ʻae maʻu koloa mo e poto ʻa Solomone ʻi he ngaahi tuʻi kotoa pē ʻo māmani.
23І всї царі на землї бажали бачити Соломона, щоб послухати мудростї його, що вложив йому Бог у серце.
23Pea naʻe holi ke haʻu ki he ʻao ʻo Solomone ʻe he ngaahi tuʻi kotoa pē ʻo māmani, ke fanongo ki heʻene poto, ʻaia naʻe tuku ki hono loto ʻe he ʻOtua.
24І кожний з їх приносив у дарі посуд срібний, і посуд золотий, і вбрання, зброю й пахощі, конї й мули, що року.
24Pea naʻa nau ʻomi ʻe he tangata taki taha ʻa ʻene meʻaʻofa, ko e ngaahi meʻa siliva, mo e ngaahi meʻa koula, mo e ngaahi kofu, mo e ngaahi mahafutau, mo e meʻa namu kakala, mo e fanga hoosi, mo e fanga miuli, ko e tukuhau ʻi he taʻu kotoa pē.
25І було в Соломона чотири тисячі стаєн на конї й вози, й дванайцять тисяч їздецїв, а порозміщував він їх по колесничнїх містах і при цареві — в Ерусалимі;
25Pea naʻe maʻu ʻe Solomone ʻae potu fale tuʻuʻanga ʻe fā afe ki he fanga hoosi mo e ngaahi saliote, pea mo e kau heka hoosi ʻe taha mano mo e ua afe: ʻaia naʻa ne vahevahe ke nofo ʻi he ngaahi kolo saliote, pea ki he tuʻi ʻi Selūsalema.
26І панував він над усїма царями, від ріки Евфрату до землї Филистійської й до гряниць Египту.
26Pea naʻa ne pule ki he ngaahi tuʻi kotoa pē mei he vaitafe ʻo aʻu atu ki he fonua ʻoe kakai Filisitia, pea ʻe aʻu ki he mata fonua ʻo ʻIsipite.
27І зробив царь в Ерусалимі срібло в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по низинах.
27Pea naʻe ngaohi ʻae siliva ʻe he tuʻi ke tatau ʻi Selūsalema mo e ngaahi maka, pea ko e ngaahi ʻakau sita naʻe hangē ia ko e ngaahi ʻakau sukamino ʻaia naʻe ʻi he ngaahi potu tokalelei, ʻi hono lahi ʻaupito.
28Конї приводили Соломонові з Египту й з усїх країв.
28Pea naʻa nau ʻomi kia Solomone ʻae fanga hoosi mei ʻIsipite, pea mei he ngaahi fonua kotoa pē.
29Прочі дїї Соломонові, як перші так і останні, записані в лїтописях пророка Натана і в пророкуваннях Ахії з Силому та в видїннях віщого Йоїля про Еробоама, сина Набатового.
29¶ Pea ko eni ko hono toe ʻoe ngaahi ngāue ʻa Solomone, mei he ʻuluaki ki he kimui, ʻikai kuo tohi ia ʻi he tohi ʻa Natani ko e palōfita, pea ʻi he kikite ʻo ʻAhisa ko e tangata Sailo, pea ʻi he ngaahi kikite ʻo Ito ko e tangata kikite naʻe valoki kia Selopoami ko e foha ʻo Nipati?
30А царював Соломон в Ерусалимі над усїм Ізраїлем сорок років.
30Pea naʻe pule ʻa Solomone ʻi Selūsalema ki ʻIsileli kātoa ʻi he taʻu ʻe fāngofulu.
31І спочив Соломон із батьками своїми, й поховали його в містї Давида, батька його. І зацярював Робоам, син його, замість його.
31Pea naʻe mohe ʻa Solomone mo ʻene ngaahi tamai pea naʻe fai hono putu ʻi he “Kolo ʻo Tevita” ko ʻene tamai: pea naʻe fetongi ia ʻi he pule ʻe hono foha ko Lehopoami.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.