1 Царів 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Як же Ахаб оповів Езабелї все, що вчинив Ілия, та як він повбивав усї пророки мечем,
1Pea naʻe fakahā ʻe ʻEhapi kia Sisipeli ʻae meʻa kotoa pē naʻe fai ʻe ʻIlaisiā, pea mo ʻene tāmate ʻae kau kikite kotoa pē ʻaki ʻae heletā.
2Післала Езабель посли до Ілиї сказати: Нехай те й те заподїють менї боги, коли я завтра о сїй добі не зроблю з твоєю душею те, саме, що сталось із душею кожного з них.
2Pea naʻe toki fekau atu ha talafekau ʻe Sisipeli kia ʻIlaisiā, ke ne pehē, “Ke fai pehē pe kiate au ʻe he ngaahi ʻotua, pea lahi hake foki, ʻo kapau ʻe ʻikai te u fakatatau ʻa hoʻo moʻui ʻaʻau mo e moʻui ʻa ha taha ʻiate kinautolu, ʻi he feituʻulaʻā ni ʻapongipongi.”
3Дізнавшись про се, рушив він і пійшов з відти, щоб рятувати життє своє, й прийшов у Берсабію, що в Юдеї, і лишив там слугу свого,
3Pea ʻi heʻene mamata ki ai, naʻa ne tuʻu hake, mo ne hola ke ne moʻui, pea ne haʻu ki Peasipa ʻaia ʻoku ʻi Siuta, ʻo ne tuku ʻi ai ʻa ʻene tamaioʻeiki.
4Сам же пійшов у пустиню, за день ходи звідти, прийшов та й сїв під яловецьким корчем, і просив смертї собі й промовив: Буде з мене! тепереньки прийми, Господи мою душу, бо я не лучший над батьки мої.
4Ka ka ʻalu pe ia ki he toafa ko e fonongaʻanga ʻoe ʻaho ʻe taha, pea ne haʻu ʻo nofo hifo ʻi he lolo ʻakau ko e sunipa: pea naʻa ne kole maʻana ke ne mate; ʻo ne pehē, “Kuo lahi, ʻE Sihova, toʻo atu eni ʻa ʻeku moʻui: he ʻoku ʻikai te u lelei lahi hake au ʻi heʻeku ngaahi tamai.”
5Та й лїг і заснув під яловецьким вересом. Аж ось торкнув його ангел й рече йому: Вставай, їж!
5Pea lolotonga ʻa ʻene tokoto ʻo mohe ʻi he lolo ʻakau ko e sunipa, vakai, naʻe toki ala kiate ia ha ʻāngelo, ʻo ne pehē kiate ia, “Tuʻu hake, ʻo kai.”
6Позирне Ілия, аж у головах у його печений корж і кінва з водою. І попоїв і напивсь він, та й лїг ізнов спати.
6Pea naʻa ne sio, pea vakai, ko e foʻi mā naʻe tunu ʻi he funga fefie, pea tuʻu ofi ha ipu vai ki hono ʻolunga. “Pea naʻa ne kai mo inu, pea toe tokoto ia ki lalo.”
7Ангел же Господень прийшов удруге, торкнув його й рече: Вставай та попоїж, бо дорога тобі далека.
7Pea naʻe toe haʻu ʻae ʻāngelo ʻa Sihova ko hono liunga ua, ʻo ala kiate ia, ʻo ne pehē, “Tuʻu hake ʻo kai; he ʻoku lōloa fau ʻae hala kiate koe.”
8І встав він, попоїв і напивсь, а покріпившись їдою сією, мандрував сорок день і сорок ночей аж до Божої гори Гореба.
8Pea naʻa ne tuʻu hake, mo ne kai mo inu, pea naʻa ne ʻalu ʻi he mālohi ʻoe meʻakai ko ia ʻi he ʻaho ʻe fāngofulu mo e pō ʻe fāngofulu ki Holepi ko e moʻunga ʻoe ʻOtua.
9Там же ввійшов у печеру та й обночувався в нїй. Аж ось прийшло до його слово Господнє, й сказано йому: Чого ти тут, Ілиє?
9Pea naʻa ne ʻomi ai ki ha ʻanaʻi maka, ʻo ne nofo ai; pea vakai naʻe hoko mai ʻae folofola ʻa Sihova kiate ia, pea naʻa ne pehē kiate ia, “Ko e hā ʻoku ke fai ʻi heni, ʻIlaisiā?”
10Він відказав: Запалав я щиростю про Господа, Бога Саваот, сини бо Ізрайлеві понехали заповіт твій, жертівники твої поруйнували й пророки твої повбивали мечем; зіставсь я один, та вони настають і на мою душу.
10Pea naʻe pehē ʻe ia, “Naʻaku loto feinga ʻaupito koeʻuhi ko Sihova ko e ʻOtua ʻoe ngaahi tokolahi: he kuo liʻaki hoʻo fuakava ʻe he fānau ʻa ʻIsileli, pea kuo lī hifo hoʻo ngaahi feilaulauʻanga, pea nau tāmateʻi ʻa hoʻo kau palōfita ʻaki ʻae heletā; pea ko au, ʻio, ko au tokotaha pe ʻoku toe; pea ʻoku nau kumi ʻa ʻeku moʻui, ke toʻo atu ia.”
11І сказано йому: Виходь ізвідсї та й стань на горі перед Господом. І ось, Господь проходити ме: велика сильна буря роздираюча гори й розбиваюча скелї, перед Господом; та не в бурі Господь; після бурі трус землї, та не в землетрусї Господь;
11Pea naʻe pehē ʻe ia, “Ke ke ʻalu atu, mo ke tuʻu ʻi he funga moʻunga ʻi he ʻao ʻo Sihova. Pea vakai, naʻe hāʻele atu ʻa Sihova, pea naʻe mafahifahi ʻae moʻunga ʻe he matangi mālohi, pea ne fakamomomomoiiki ʻae ngaahi maka ʻi he ʻao ʻo Sihova; ka naʻe ʻikai ʻi he matangi ʻa Sihova: pea hili ʻae matangi naʻe mofuike; ka naʻe ʻikai ʻi he mofuike ʻa Sihova:
12По трусї земляному огонь, та не в огнї Господь; після огня тихе віяннє, (аж там Господь).
12Pea hili ʻae mofuike ko e afi; ka naʻe ʻikai ʻi he afi ʻa Sihova: pea hili ʻae afi naʻe ʻi ai ʻae kihiʻi leʻo mālie.”
13Почувши се Ілия, затулив лице собі плащем, і вийшов і став у ввіходу в печеру. Тодї заговорив до його голос: Чого ти тут, Ілиє?
13Pea pehē, ʻi heʻene fanongo ki ai ʻa ʻIlaisiā, naʻa ne fakapulou hono mata ʻaki ʻa hono pulupulu, mo ne ʻalu atu ʻo tuʻu ʻi he hūʻanga ʻoe ʻana. Pea vakai, ko e leʻo naʻe pehē mai kiate ia, “Ko e hā ʻoku ke fai ʻi heni ʻIlaisiā?”
14Відказав він: Запалав я був щиростю про Господа, Бога Саваот, сини бо Ізрайлеві понехали заповіт твій, поруйнували жертівники твої й постинали мечем пророки твої, тільки я зостався, та вони настають і на мою душу.
14Pea naʻe pehē ʻe ia, “Naʻaku loto feinga ʻaupito koeʻuhi ko Sihova ko e ʻOtua ʻoe ngaahi tokolahi: koeʻuhi kuo liʻaki hoʻo fuakava ʻe he fānau ʻa ʻIsileli, pea kuo lī hifo hoʻo ngaahi feilaulauʻanga, pea tāmateʻi hoʻo kau palōfita ʻaki ʻae heletā; pea ko au, ʻio, ko au tokotaha pe ʻoku kei toe; pea ʻoku nau kumi ʻa ʻeku moʻui, ke toʻo atu ia.”
15Господь же рече до його: Йди, вернися твоєю дорогою через пустиню у Дамаск, а як прийдеш туди, помаж Азаїла в царя над Сириєю.
15Pea naʻe pehē ʻe Sihova kiate ia, “Ke ke ʻalu, toe foki atu ʻi ho hala ki he toafa ʻo Tamasikusi; pea ʻoka ke ka hoko ange, tākai ʻaki ʻae lolo ʻa Hasaeli ke ne tuʻi ʻi Silia:
16Егуя ж Намессієнка помаж в царя над Ізраїлем, а Елисея Сафатенка, з Абел-Мехоли, помаж в пророка намість себе;
16Pea ko Sehu ko e foha ʻo Nimisi te ke tākai ʻaki ʻae lolo ke ne tuʻi ʻi ʻIsileli: pea ko ʻIlaisa ko e foha ʻo Safati mei ʻEpeli-Mihola, te ke tākai ʻaki ʻae lolo ke hoko ko e palōfita ke ne fetongi koe.
17І станеться: Хто втече від меча Азаїлового, того вбє Егуй, а хто втече від меча Егуєвого, того вбє Елисей.
17Pea ʻe hoko ʻo pehē, ‘Ko ia ia ʻe hao moʻui mei he heletā ʻa Hasaeli ʻe tāmateʻi ia ʻe Sehu: pea ko ia ʻe hao moʻui mei he heletā ʻa Sehu ʻe tāmateʻi ʻe ʻIlaisa.’
18Впрочім я зоставив між Ізрайлитянами сїм тисяч; усїх тих колїна не пригинались перед Баалом, і уста їх не цїлували його.
18Ka te u tuku ha toko fitu afe ʻapē kuo ʻikai mapelu kia Peali, pea mo e ngutu kotoa pē kuo ʻikai ʻuma kiate ia.”
19Пійшовши ж ізвідти, найшов Елисея Сафатенка, що саме орав плугом; дванайцять пар (волів) було перед ним, а сам він був при дванайцятій; а коли Ілия приступив до його, кинув на його свій плащ.
19¶ Ko ia naʻe ʻalu ia mei he potu ko ia, mo ne maʻu atu ʻa ʻIlaisa ko e foha ʻo Safati, lolotonga ʻa ʻene keli ngoue ʻaki ʻae tauluaʻi pulu ʻe hongofulu ma ua ʻi hono ʻao, ka naʻe tuʻu ia mo ia ki mui: pea naʻe ʻalu ange ʻa ʻIlaisiā ʻi hono tafaʻaki ʻo ne lī atu ʻa hono pulupulu kiate ia.
20Сей же, покинувши воли, пійшов слїдом за Ілиєю й сказав: Дай менї перш поцїлувати панотця мого й панїматку мою, тодї пійду за тобою. Він відказав йому: Йди й вертай назад, бо що належало до мене, те я вчинив тобі.
20Pea naʻa ne tukuange ʻae fanga pulu, ka ka lele muimui ʻia ʻIlaisiā, ʻo ne pehē, “ʻOku ou kole kiate koe, tuku ke u ʻuma ki heʻeku tamai pea mo ʻeku faʻē, pea te u toki muimui kiate koe.” Pea naʻa ne pehēange kiate ia, “Toe foki atu pe: he ko e hā ha meʻa kuo u fai kiate koe?”
21І вернувши до його, узяв пару волів та й заколов їх, а плугом волів зварив мясо їх та й роздав людям, щоб їли. Тодї рушив і пійшов за Ілією й служив йому.
21Pea naʻa ne toe foki atu meiate ia, mo ne ʻave ʻae tauluaʻi pulu, mo ne tāmateʻi ia, pea naʻa ne haka hona kakano ʻaki ʻae nāunau ʻoe fanga pulu, pea naʻa ne ʻatu ki he kakai ke nau kai. Pea hili ia naʻa ne tuʻu hake, mo ne muimui kia ʻIlaisiā, ʻo ne tauhi kiate ia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.