Lampah 31
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1BOEIPA loh Moses te a voek tih,
1І промовив Господь до Мойсея кажучи:
2“Na pilnam te coi lamtah Israel ca rhoek kah tawnlohnah neh Median soah phulo laeh,” a ti nah.
2Помстись на Мидіянїях за синів Ізрайлевих; тодї прилучиш ся до предків твоїх.
3Te dongah Moses loh pilnam te a voek tih, “Na taeng lamkah hlang rhoek te caempuei la pumcum saeh lamtah Midian soah BOEIPA kah tawnlohnah paek ham Midian cuuk uh thil saeh.
3І промовив Мойсей до люду словами: Оружіть людей зміж вас на війну, щоб ійти їм на Мидіянїя, сповнити помсту Господню на Мидіянїєві.
4Israel koca boeih khui lamloh koca khat ah thawng khat, koca khat ah thawng khat rhip te caempuei la tueih uh,” a ti nah.
4По тисячі чоловіка з одного поколїння, від усїх поколїнь Ізрайлевих вишлете і поставите до війська.
5Te dongah Israel a thawng a thawng khui lamloh koca khat ah thawng khat te hol uh tih thawng hlai nit te caempuei la pumcum uh.
5І вибрали зміж тисячей Ізраїля по тисячі чоловіка з кожного поколїння, дванайцять тисяч оружних на війну.
6Te phoeiah Moses loh amih koca pakhat lamkah thawng te caempuei la a tueih. Te vaengah khosoih Eleazar capa Phinekha khaw a kut dongkah hmuencim hnopai neh tamlung olueng neh caempuei la cet.
6І вислав їх Мойсей, по тисячі з кожного поколїння, на війну, їх і Пінегаса Єлеазаренка, сьвященника, на війну; а посуди сьвятинї і труби для трівоги були в його руках.
7Te dongah BOEIPA loh Moses te a uen bangla Midian te a muk uh tih tongpa boeih te a ngawn uh.
7І почали вони бити Мидіяна, як заповідав Господь Мойсейові, та й повбивали ввесь музький пол.
8Midian manghai rhoek te khaw amih kah rhok dongah a ngawn uh. Midian manghai panga, Evi neh Rekem khaw, Zur neh Hur khaw, Reba neh Beor capa Balaam khaw cunghang neh a ngawn uh.
8І вбили вони опріч инших вбитих царів Мидіяна: Евія і опріч инших Рекема і Зура і Гура і Реба, пятьох царів Мидіянських; так само Білеама Бейоренка вбили мечем.
9Israel ca rhoek loh Midian kah huta camoe khaw a rhamsa boeih neh a boiva boeih a mawt uh tih a thadueng boeih khaw a poelyoe pauh.
9І сини Ізраїля позаймали в полонь все жіноцтво Мидіянське і дїтвору їх, і забрали здобичу, скотину їх і всї отари їх, і всї достатки їх;
10Amih kah tolrhum lakli, a khopuei boeih neh a lumim boeih khaw hmai neh a hoeh pa uh.
10А всї міста їх, по займаньщинах їх, і всї оселї їх пустили на пожар.
11Kutbuem boeih khaw, hlang neh rhamsa dongkah a hnorhawt boeih khaw a khuen uh.
11І взяли всю здобич і все награбоване, людей і скотину,
12Te phoeiah tamna neh kutbuem hnorhawt te khaw Jerikho kah Jordan kaep, Moab kolken kah rhaehhmuen kah Moses taeng neh khosoih Eleazar taengah, Israel ca rhaengpuei taengla a khuen uh.
12Та й привели бранцїв і награблене і здобич до Мойсея і до Елеазара сьвященника, і до громади синів Ізраїля у табір, на поділлє Моабське, що на Йорданї, проти Єрихона.
13Moses, khosoih Eleazar neh rhaengpuei kah khoboei boeih khaw amih doe hamla rhaehhmuen vongvoel la tawn uh.
13І вийшли Мойсей та Єлеазар сьвященник і всї князї громадські назустріч їм перед табором.
14Tedae caem aka soep thawng khat mangpa rhoek neh caempuei caemtloek lamkah aka pawk yakhat mangpa taengah Moses a thintoek.
14І розгнївився Мойсей на воєводів та на тисячників і на сотників, що з війни вернулись;
15Te phoeiah amih te Moses loh, “Huta tah boeih na hlun uh nama?”.
15І каже до них Мойсей: Про що ви зоставили живими все жіноцтво?
16Peor kah olka dongah BOEIPA taeng lamloh boekoeknah la hol uh ham Balaam kah ol lamloh Israel ca rhoek taengla amih ha pawk coeng ne. Te dongah ni lucik loh BOEIPA kah hlangboel a tlak thil.
16Се ж вони були по радї Білеама принадою синам Ізрайлевим, щоб вони вчинили зраду проти Господа, задля Пейора, через що й був помір у громадї Господнїй.
17Te dongah camoe lakli kah tongpa boeih te ngawn uh lamtah tongpa kah thingkong dongah tongpa aka ming huta boeih khaw ngawn uh.
17Оце ж повбивайте всїх дїтей музького полу, і все жіноцтво, що пізнало мужчину, злїгшись, також повбивайте.
18Tedae huta khuiah khaw tongpa kah thingkong aka ming hlan camoe boeih tah namamih ham hlun uh.
18Всїх же дїтей жіночого полу, дївчат, що не пізнали ложа з чоловіком, позоставляйте живими для себе.
19Nangmih hinglu aka ngawn boeih neh rhok aka ben boeih tah hnin rhih khuiah rhaehhmuen vongvoel la rhaeh uh. A hnin thum neh a hnin rhih dongah namamih neh na tamna te khaw cilpoe uh.
19А ви самі пробудете поза табором сїм день, кожен, хто вбив чоловіка і кожен, хто приторкнувсь до вбитого, всї ви очиститесь в третїй день і в семий день, ви і полоняни ваші,
20Himbai boeih neh maehpho dongkah hnopai boeih, maae lamkah bitat boeih neh thing hnopai boeih khaw cilpoe uh,” a ti nah.
20Мусите ви очистити і всяку одїж і всяку посудину шкіряну, і всяку роботу з козиної шерстї і всяку посудину деревяну.
21BOEIPA loh Moses taengah a uen bangla olkhueng dongkah khosing he, khosoih Eleazar loh caemtloek la aka cet caempuei hlang rhoek taengah,
21І сказав Єлеазар сьвященник до всїх людей військових, що ходили на війну: Се установа закону, що заповідав Господь Мойсейові:
22“Sui neh cak, rhohum, thi, samphae neh kawnlawk,
22Тільки золото й срібло, мідь, зелїзо, цина й олово,
23Hmai aka khoeng hno boeih tah hmai ah caeh sak uh lamtah caihcil bitni. Pumom tui neh cilpoe saeh lamtah hmai loh a khoeng pawt boeih tahtui dongah caeh sak uh.
23Усе що держиться в огнї, мусите проводити через огонь, щоб стало чистим; а все таки мусите його водою очищення од гріха очистити; а все, що не видержить в огнї, проведете через воду.
24A hnin rhih dongah na himbai te na suk uh tih na caihcil uh phoeiah rhaehhmuen la kun uh ,” a ti nah.
24І повипираєте одїж свою в семий день, і станете чистими, а тодї ввійдете до табору.
25BOEIPA loh Moses te a voek tih,
25І промовив Господь до Мойсея словами:
26Hnorhawt dongkah hlangmi te, na hlang kah tamna neh rhamsa khaw, khosoih Eleazar neh rhaengpuei kah a napa rhoek hlangmi khaw tae uh.
26Перелїчи здобичу, людей і скотину, ти і Єлеазар сьвященник і голови родин всієї громади;
27Caempuei la a khuen tih caem aka tu laklo neh rhaengpuei boeih laklo ah hnorhawt te tael pah.
27Та й подїлїть здобичу по половинї між тими, що воювали, і всією громадою.
28Caempuei la aka cet caemtloek hlang rhoek khui lamloh ya nga vaengah hinglu pakhat tah hlang khaw, saelhung khaw, laak khaw, boiva khaw BOEIPA taengah mangmu la tloeng.
28І возьми данину для Господа від тих, що становились у військові лави: одну душу із пятьсот, з людей та з буйної скотини та з ослів та з дрібної скотини;
29A rhakthuem te lo lamtah BOEIPA kah khosaa la khosoih Eleazar ham pae.
29Із їх половини возьмеш се та й оддаси Єлеазарові сьвященникові як жертву возношення Господеві.
30Israel ca rhoek kah te a rhakthuem ah coelh pah. Sawmnga lamloh pakhat tah hlang khaw, saelhung khaw, laak khaw, boiva khaw, rhamsa khaw boeih tu lamtah BOEIPA kah dungtlungim loh a kuek aka ngaithuen Levi taengah pae,” a ti nah.
30А з половини, що дістанеться синам Ізрайлевим, возьмеш одну душу із пятьдесять, із людей, та з буйної скотини, та з ослів, та з дрібної скотини, з усякої скотини; і віддаси Левітам, що доглядають храмини Господньої.
31BOEIPA loh Moses a uen vanbangla Moses neh khosoih Eleazar loh a saii.
31І вчинили Мойсей та Єлеазар сьвященник так, як заповідав Господь Мойсейові.
32Caempuei pilnam loh a poelyoe hnorhawt dong lamloh maeh coih la aka om he boiva he thawng ya rhuk neh thawng sawmrhih thawng nga,
32І була добич, оставшаяся від захопленого, що захопив люд військовий, така: дрібної скотини шістьсот і сїмдесять і пять тисяч,
33saelhung thawng sawmrhih neh thawng hnih,
33А буйної скотини сїмдесять і дві тисячі,
34Laak thawng sawmrhuk neh thawng khat lo.
34А ослів шістьдесять і одна тисяча;
35Hlang kah hinglu khaw tongpa kah thingkong aka ming pawh huta he a pum la hinglu thawng sawmthum thawng nit lo.
35Що ж до душ людських, то було дївчат, що не знали ложа мужнього, всїх, трийцять і дві тисячі душ.
36Caempuei la aka kun kah hamsum rhakthuem he a pum la boiva thawng ya thum neh thawng sawmthum thawng rhih ya nga lo.
36А друга половина, пай тих, що стояли у військових лавах, була по перелїченю така: дрібної скотини триста трийцять сїм тисяч і пятьсот.
37BOEIPA kah mangmu te boiva dong lamloh ya rhuk sawmrhih panga,
37А данина для Господа з дрібної скотини була: шістьсот сїмдесять і пять штук;
38Saelhung thawng sawmthum thawng rhuk lo. Te vaengah BOEIPA ham amih kah mangmu te sawmrhih pumnit lo.
38А буйної скотини було трийцять і шість тисяч, з того данина для Господа була: сїмдесять і дві штуки;
39Laak thawng thumkip neh ya nga vaengah BOEIPA ham amih mangmu pum sawmrhuk pakhat lo .
39А ослів було трийцять тисяч і пятьсот, а данина для Господа з них шістьдесять і одна штука;
40Hlang kah hinglu khaw thawng hlai rhuk vaengah BOEIPA ham amih kah mangmu te hinglu thumkip panit lo.
40Душ же людських було шіснайцять тисяч, а з них данина для Господа трийцять і дві душі.
41Te dongah BOEIPA loh Moses a uen vanbangla BOEIPA kah khosaa mangmu te Moses loh khosoih Eleazar taengah a paek.
41І віддав Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, данину на жертву возношення Господеві, як повелїв Господь Мойсейові.
42Israel ca rhakthuem lamloh caem aka muk hlang taeng lamkah khaw Moses loh a tael pah.
42А з половини, що випала синам Ізрайлевим, що віддїлив Мойсей від другої половини, що була для людей військових,
43Hlangboel rhakthuem lamloh boiva thawng ya thum neh thawng sawmthum thawng rhih ya nga lo .
43Була ж половина, що випала для громади, така: триста трийцять сїм тисяч і пятьсот штук малої скотини,
44Saelhung he thawng thumkip neh thawng rhuk lo .
44Та буйної скотини: трийцять і шість тисяч,
45Laak thawng sawmthum neh ya nga lo .
45Та ослів: трийцять тисяч і пятьсот,
46Hlang kah hinglu thawng hlai rhuk lo .
46Та й душ людьких: шіснайцять тисяч душ.
47Israel ca rhoek rhakthuem dongkah te Moses a loh. Sawmnga ah pakhat tah hlang lamkah khaw, rhamsa lamkah khaw a loh tih BOEIPA loh Moses a uen bangla BOEIPA dungtlungim kah a kuek aka ngaithuen Levi taengah a paek.
47А з половини, що випала синам Ізрайлевим, взяв Мойсей одну душу із пятьдесять, із людей та із скотини, та й віддав Левітам, що доглядали храмини Господньої; так як заповідав Господь Мойсейові.
48Te phoeiah caempuei a thawng thawng aka soep, thawng khat mangpa rhoek neh yakhat mangpa rhoek tahMoses taengla mop uh.
48І приступили до Мойсея воєводи та тисячники та сотники, та й промовили до Мойсея:
49Moses taengah, “Na sal rhoek loh caemtloek hlang rhoek kah boeilu te a tae uh vaengah mamih lamkah he kaimih kut hmuiah hlang he a hmaai moenih.
49Слуги твої перелїчили військових людей, що поручені нам, і не бракує з нас нї одного чоловіка:
50Te dongah BOEIPA mikhmuh ah kaimih kah hinglu ham aka dawth la hlang loh a hmuh sui hnopai, cak neh khungpak, kutcaeng, hnathawn neh oilung te BOEIPA nawnnah ham kang khuen,” a ti uh.
50І оце ж приносимо ми приніс Господеві, що хто знайшов із золотих річей: обручки, ланьцюжки, перстенї, сережки й намиста, щоб відправити за душі наші покуту перед Господом.
51Te dongah Moses neh khosoih loh Eleazar amih taeng lamkah sui neh kutsai hnopai boeih te a doe.
51І взяли в них Мойсей та Єлеазар сьвященник золото всїлякої штучної роботи.
52Te dongah thawngkhat mangpa rhoek neh yakhat mangpa rhoek taeng lamloh BOEIPA taengah khosaa la a tloeng uh sui boeih he shekel thawng hlai rhuk ya rhih sawmnga lo.
52І було всього золота, принесеного в жертву возношення Господеві шістьдесять тисяч сїмсот і пятьдесять секлїв, від тисячників і від сотників.
53Caempuei hlang rhoek long khaw amah kah hlang te a poelyoe uh.
53Люде ж військові грабили кожен для себе.
54Te phoeiah Moses neh khosoih Eleazar lohthawngkhat neh yakhat mangpa rhoek lamkah sui te a doe tih tingtunnah dap la BOEIPA mikhmuh ah Israel ca rhoek ham poekkoepnah la a khuen.
54І взяли Мойсей та Єлеазар сьвященник золото у тисячників і сотників, і внесли його в соборний намет, як спомин від синів Ізраїля перед Господом.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.