Exodus 9
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then the LORD said to Moses, “Go to Pharaoh and tell him that this is what the LORD, the God of the Hebrews, says: ‘Let My people go, so that they may worship Me.
1І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
2But if you continue to restrain them and refuse to let them go,
2Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,
3then the hand of the LORD will bring a severe plague on your livestock in the field—on your horses, donkeys, camels, herds, and flocks.
3Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.
4But the LORD will make a distinction between the livestock of Israel and the livestock of Egypt, so that no animal belonging to the Israelites will die.’”
4І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.
5The LORD set a time, saying, “Tomorrow the LORD will do this in the land.”
5І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.
6And the next day the LORD did just that. All the livestock of the Egyptians died, but not one animal belonging to the Israelites died.
6І вчинив Господь сю річ назавтра в раньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.
7Pharaoh sent officials and found that none of the livestock of the Israelites had died. But Pharaoh’s heart was hardened, and he would not let the people go.
7І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.
8Then the LORD said to Moses and Aaron, “Take handfuls of soot from the furnace; in the sight of Pharaoh, Moses is to toss it into the air.
8І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.
9It will become fine dust over all the land of Egypt, and festering boils will break out on man and beast throughout the land.”
9І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.
10So they took soot from the furnace and stood before Pharaoh. Moses tossed it into the air, and festering boils broke out on man and beast.
10І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.
11The magicians could not stand before Moses, because the boils had broken out on them and on all the Egyptians.
11І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.
12But the LORD hardened Pharaoh’s heart, and he would not listen to them, just as the LORD had said to Moses.
12Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.
13Then the LORD said to Moses, “Get up early in the morning, stand before Pharaoh, and tell him that this is what the LORD, the God of the Hebrews, says: ‘Let My people go, so that they may worship Me.
13І рече Господь Мойсейові: Устань рано в раньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
14Otherwise, I will send all My plagues against you and your officials and your people, so you may know that there is no one like Me in all the earth.
14Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.
15For by this time I could have stretched out My hand and struck you and your people with a plague to wipe you off the earth.
15Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.
16But I have raised you up for this very purpose, that I might display My power to you, and that My name might be proclaimed in all the earth.
16Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.
17Still, you lord it over My people and do not allow them to go.
17Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?
18Behold, at this time tomorrow I will rain down the worst hail that has ever fallen on Egypt, from the day it was founded until now.
18Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.
19So give orders now to shelter your livestock and everything you have in the field. Every man or beast that remains in the field and is not brought inside will die when the hail comes down upon them.’”
19Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.
20Those among Pharaoh’s officials who feared the word of the LORD hurried to bring their servants and livestock to shelter,
20Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.
21but those who disregarded the word of the LORD left their servants and livestock in the field.
21А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.
22Then the LORD said to Moses, “Stretch out your hand toward heaven, so that hail may fall on all the land of Egypt—on man and beast and every plant of the field throughout the land of Egypt.”
22І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.
23So Moses stretched out his staff toward heaven, and the LORD sent thunder and hail, and lightning struck the earth. So the LORD rained down hail upon the land of Egypt.
23І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.
24The hail fell and the lightning continued flashing through it. The hail was so severe that nothing like it had ever been seen in all the land of Egypt from the time it became a nation.
24І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.
25Throughout the land of Egypt, the hail struck down everything in the field, both man and beast; it beat down every plant of the field and stripped every tree.
25І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.
26The only place where it did not hail was in the land of Goshen, where the Israelites lived.
26Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.
27Then Pharaoh summoned Moses and Aaron. “This time I have sinned,” he said. “The LORD is righteous, and I and my people are wicked.
27І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.
28Pray to the LORD, for there has been enough of God’s thunder and hail. I will let you go; you do not need to stay any longer.”
28Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.
29Moses said to him, “When I have left the city, I will spread out my hands to the LORD. The thunder will cease, and there will be no more hail, so that you may know that the earth is the LORD’s.
29І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.
30But as for you and your officials, I know that you still do not fear the LORD our God.”
30Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.
31(Now the flax and barley were destroyed, since the barley was ripe and the flax was in bloom;
31А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.
32but the wheat and spelt were not destroyed, because they are late crops.)
32Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.
33Then Moses departed from Pharaoh, went out of the city, and spread out his hands to the LORD. The thunder and hail ceased, and the rain no longer poured down on the land.
33І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.
34When Pharaoh saw that the rain and hail and thunder had ceased, he sinned again and hardened his heart—he and his officials.
34Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.
35So Pharaoh’s heart was hardened, and he would not let the Israelites go, just as the LORD had said through Moses.
35І закаменїло запекле серце Фараонове, і не одпустив синів Ізрайлевих, як і глаголав Господь Мойсейові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.