Suencuek 48
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tedae hekah olka a om phoeiah Joseph la, “Na pa te nue coeng ne,” a ti na uh hatah a ca rhoi Manasseh neh Ephraim te a caeh puei .
1І сталося після річей сих, що повідано Йосифові: Панотець твій знемагає. І взявши два сини свої, Манассїю та Ефраїма, вибрався в дорогу.
2Te vaengah Jakob la, “Na capa Joseph nang taengla ha pawk ke,” a ti nah tih a puen pah vaengah Isreal khaw thaa a huel tih baiphaih dongah ngol.
2І повідано Яковові: Син твій Йосиф іде до тебе. І вкрепившись Ізраїль сїв на постелї.
3Te phoeiah Jakob loh Joseph la, “Pathen Tlungthang loh Kanaan kho kah Luz ah kai taengla ha phoe tih kai yoethen m'paek vaengah,
3І каже Яков до Йосифа: Бог мій явивсь менї в Лусї, в Канаан землї, і благословив мене.
4kai taengah, “Kamah loh nang kam pungtai sak vetih kam ping sak vaengah pilnam hlangping la kan khueh ni. Khohmuen he khaw nang hnukah na tiingan taengah kumhal khohut la ka paek ni, ' a ti.
4І рече менї: Се я вирощу тебе і намножу тебе, і сотворю тебе купою народів, і дам тобі землю сю і насїнню твойму по тобі у державу віковічню.
5Te dongah nang taengah Egypt la ka pawk hlankah, nang loh Egypt kho kah na cun, na ca rhoi te, kai kah ni. Ephraim neh Manasseh khaw Reuben neh Simeon bangla kamah ca boeiloeih ni.
5Тепер же два сини твої, що вродились тобі в землї Египецькій, перше мого прибуття до тебе в Египет, мої вони: Ефраїм та Манассїй; як Рубен і Симеон будуть мої.
6Tedae amih rhoi phoeikah na sak na pacaboeina te tah namah ham om saeh lamtah a maya rhoi kah a ming neh a rho te thui thil saeh.
6Сини, що появиш по сих, будуть уже твої, і називати муться по прізвищам браття твого в наслїддї свойму жеребовому.
7Kai khaw Paddan lamkah ka bal vaengah kamah taengkah Rakhel loh Kanaan kho kah longpueng ah duek. Te vaengah Epharath la caeh ham khaw kho te a lak om pueng. Te dongah anih te Bethlehem Epharath long ah pahoi ka up,” a ti nah.
7Я ж, як ійшов із Падан-Арама, умерла Рахеля, мати твоя, в Канаан землї в дорозї до Ефрата, се Бетлегем.
8Te phoeiah Israel loh Joseph ca rhoi te a sawt tih, “Amih rhoi he ulae?,” a ti nah.
8Побачивши ж Ізраїль сини Йосифові, каже: Хто се?
9Te dongah Joseph loh a napa te, “Amih rhoi he Pathen loh he rhoek ah kai ham a khueh ka ca rhoi ni,” a ti nah. Te dongah, “Kai taengla han khuen rhoi lamtah yoethen ka pae rhoi pawn ni,” a ti nah.
9І каже Йосиф панотцеві свойму: Се мої сини, що Бог дав менї тутеньки. І каже Яков: Приведи їх до мене, щоб їх благословити.
10Israel mik khaw kum loh a talh tih a hmuh hamla noeng voel pawh. Te dongah camoe rhoi te a taengla a thoeih pah. Te vaengah amih rhoi te a mok tih a kop.
10Очі ж Ізраїлеві тяжко бачили від старощів і не зміг розгледїти.
11Te vaengah Israel loh Joseph te, “Nang kah maelhmai hmuh ham pataeng ka thangthui voel pawt dae na ca rhoek khaw Pathen loh kai n'tueng coeng he,” a ti nah.
11І каже Ізраїль до Йосифа: Не думав я вбачати лице твоє, аж ось Бог показав менї і насїннє твоє.
12Te phoeiah Joseph loh a napa khuklu dong kah a ca rhoi te a loh tih a tal neh diklai la bakop.
12І вивів їх Йосиф із між колїн його, та й уклонивсь йому лицем до землї.
13Tedae Joseph loh camoe rhoi te a khuen. Isreal kah banvoei benla khueh ham amah kah bantang kut dongah Ephraim, Isreal kah bantang benla a banvoei kut dongah Manasseh a mawt tih thoeih phai.
13І взявши Йосиф два сини свої, Ефраїма в правицю, проти лївиці Ізраїлевої, Манассїю ж у лївицю, проти правицї Ізраїлевої, наблизив їх до його.
14Tedae Israel taengah a pha vaengah a noe Ephraim kah a lu vik te bantang kut a tloeng thil. Manasseh te a caming daeta a kut a cungvaeh tih Manasseh kah lu dongah banvoei kut a tloeng.
14І простягнув Ізраїль правицю і положив на голову Ефраїмову, — був же він молодший — а лївицю на голову Манассїєву; положив руки на вхрест, був бо Манассїй первенець.
15Te phoeiah Joseph te yoethen a paek tih, “A pa rhoek Abraham neh Isaak hmai ah aka caeh puei Pathen, tahae khohnin due ka hingnah boeih neh kai aka dawn Pathen,
15І благословив Йосифа, і каже: Бог, що перед ним ходили отцї мої, Авраам та Ізаак, Бог, що годував мене змалечку та й до сього дня,
16Yoethaenah cungkuem lamkah kai aka tlan puencawn loh camoe rhoi he yoethenpae saeh lamtah, kai ming khaw, a pa Abraham neh Isaak ming khaw amih rhoi dongah phuk thil saeh. Diklai hman ah pungtai rhoi saeh lamtah ping rhoi saeh,” a ti nah.
16Ангел, що вирятував мене з усякого лиха, нехай благословить хлопята сї, і прозветься в них прізвище моє і прізвище отцїв моїх, Авраама та Ізаака, і нехай виростуть у множество многе на землї.
17Tedae Ephraim kah a lu ah a napa loh bantang kut a tloeng te Joseph loh a hmuh vaengah a mik lolh tih Ephraim lu dong lamkah Manasseh kah lu dong la thoeih ham a napa kut te a doek pah tih,
17І побачив Йосиф, що положив панотець його руку правицю свою на голову Ефраїмову, і не гаразд йому здалось воно, і прийняв Йосиф руку панотцеву, щоб з голови Ефраїмової перенести на голову Манассїєву.
18Joseph loh a napa la, “A pa tlam moenih, anih caming kah a lu dongah na bantang kut tloeng saw ,” a ti nah.
18І каже Йосиф панотцеві свойму: Не тако, панотченьку! Сей бо первенець; положи руку твою правицю на голову йому.
19Tedae a napa loh a aal tih, “Ka ca ka ming, anih he pilnam la a om khaw ka ming. Te dongah anih khaw rhoeng ni. Tedae a mana a noe he anih lakah rhoeng vetih a tiingan te namtom hlangping la om ni,” a ti nah.
19І не схотїв отець його, і каже: Знаю, синку. І він буде народом, і він буде великий; но брат його молодший більший над його буде, і насїннє його буде купою народів.
20Tekah khohnin ah amih rhoi te yoethen a paek hatah, “Nang rhang neh Pathen loh Isreal te a yoethen sak saeh, nang he Ephraim neh Manasseh bangla khueh saeh,” a ti nah tih Manasseh hmai ah Ephraim a khueh.
20І благословив їх того ж дня, і каже: Тобою благословляти ме Ізраїль говорючи: Зроби тебе Боже рівнею Ефраїмові й Манассїєві! І поставив Ефраїма перше Манассїя.
21Te phoeiah Israel loh Joseph la, “Kai ka duek cakhaw nang taengah Pathen om vetih na pa kho la nang n'khuen bit ni ne.
21І каже Ізраїль Йосифові: Се я вміраю; но Бог буде з вами, і верне вас ізнов у землю отцїв ваших. Я ж тобі над брати надїлив країну, що одняв я в Аморія моїм мечом і моїм луком.
22Te dongah kamah loh Amori kut lamkah cunghang palaa neh ka lat khokong pakhat te na manuca rhoek kah a soah nang kan paek thil,” a ti nah.
no verse 22 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.