Zechariah 7
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1In the fourth year of King Darius, the word of the LORD came to Zechariah on the fourth day of the ninth month, the month of Chislev.
1У четвертому роцї царя Дарія, надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день девятого місяця, Хаслева.
2Now the people of Bethel had sent Sharezer and Regem-melech, along with their men, to plead before the LORD
2Послано Сарецера й Регем-Мелеха вкупі з товаришами помолитись перед лицем Господнїм,
3by asking the priests of the house of the LORD of Hosts, as well as the prophets, “Should I weep and fast in the fifth month, as I have done these many years?”
3І спитати сьвященників, що служили в дому в Господа сил небесних, та в пророків: Чи маємо в пятому місяцї плакати й постити, так як уже багато лїт досї чинили?
4Then the word of the LORD of Hosts came to me, saying,
4І надійшло до мене слово Господа сил небесних:
5“Ask all the people of the land and the priests, ‘When you fasted and mourned in the fifth and seventh months for these seventy years, was it really for Me that you fasted?
5Скажи всьому народові в краю й сьвященникам так: Коли ви в пятому й сьомому місяцї вже сїмдесята, років постили й плакали, так чи ви ж постили справдї мені?
6And when you were eating and drinking, were you not doing so simply for yourselves?
6Або коли ви їли й пили, так хиба ви не про себе їли й пили?
7Are these not the words that the LORD proclaimed through the earlier prophets, when Jerusalem and its surrounding towns were populous and prosperous, and the Negev and the foothills were inhabited?’”
7Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені?
8Then the word of the LORD came to Zechariah, saying,
8І надійшло слово Господнє до Захарії:
9“This is what the LORD of Hosts says: ‘Administer true justice. Show loving devotion and compassion to one another.
9Так говорить Господь Саваот: Чинїте правду на судї, й доказуйте любов та милосердє кожен до свого ближнього.
10Do not oppress the widow or the fatherless, the foreigner or the poor. And do not plot evil in your hearts against one another.’
10Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
11But they refused to pay attention and turned a stubborn shoulder; they stopped up their ears from hearing.
11Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,
12They made their hearts like flint and would not listen to the law or to the words that the LORD of Hosts had sent by His Spirit through the earlier prophets. Therefore great anger came from the LORD of Hosts.
12І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.
13And just as I had called and they would not listen, so when they called I would not listen, says the LORD of Hosts.
13Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.
14But I scattered them with a whirlwind among all the nations that they had not known, and the land was left desolate behind them so that no one could come or go. Thus they turned the pleasant land into a desolation.”
14І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.