1 Samuel 18
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After David had finished speaking with Saul, the souls of Jonathan and David were knit together, and Jonathan loved him as himself.
1Як скінчив же він розмову з Саулом, прихилилось серце Йонатана до його, і влюбив його Йонатан як свою душу.
2And from that day Saul kept David with him and did not let him return to his father’s house.
2Саул же взяв його того ж дня до себе і не дозволив йому вже вертатись у батьківську господу.
3Then Jonathan made a covenant with David because he loved him as himself.
3І ввійшов Йонатан з Давидом у побратимство, бо влюбив його як свою душу.
4And Jonathan removed the robe he was wearing and gave it to David, along with his tunic, his sword, his bow, and his belt.
4І зняв Йонатан верхню одежу з себе та й оддав Давидові, до того ж і иншу одїж свою, ба й меча й лука й пояса свого.
5So David marched out and prospered in everything Saul sent him to do, and Saul set him over the men of war. And this was pleasing in the sight of all the people, and of Saul’s officers as well.
5І справлявсь Давид розважно всюди, куди й нї посилав його Саул, так що Саул поставив його отаманом над військовими людьми, і влюбив його ввесь люд і самі прибічники Саулові.
6As the troops were returning home after David had killed the Philistine, the women came out of all the cities of Israel to meet King Saul with singing and dancing, with joyful songs, and with tambourines and other instruments.
6Та як ійшли вони додому і вертавсь Давид подужавши Филистія, то виходило тодї з усїх Ізрайлевих городів жіноцтво на стрічу цареві Саулові, танцючи й сьпіваючи під веселу гру бубнів та цимбал,
7And as the women danced, they sang out: “Saul has slain his thousands, and David his tens of thousands.”
7І викликало жіноцтво приграваючи: Побив Саул тисячі, а Давид десятки тисяч.
8And Saul was furious and resented this song. “They have ascribed tens of thousands to David,” he said, “but only thousands to me. What more can he have but the kingdom?”
8І розсердився Саул вельми, і не до вподоби було йому се слово, і сказав він: Давидові присьпівано десятки тисяч, а менї тисячі; йому не стає ще хиба царства.
9And from that day forward Saul kept a jealous eye on David.
9І позирав Саул скрива на Давида з того часу і надальше.
10The next day a spirit of distress sent from God came upon Saul, and he prophesied inside the house while David played the harp as usual. Now Saul was holding a spear,
10На другий же день найшов злий дух від Бога на Саула, і був він не при собі в палатї: Давид же пригравав на струнах, як і щодня, а в Саула та був спис у руцї.
11and he hurled it, thinking, “I will pin David to the wall.” But David eluded him twice.
11І метнув Саул списа, думаючи: Прибю Давидаʼд стїнї, та Давид вхиливсь від його і сього другого разу.
12So Saul was afraid of David, because the LORD was with David but had departed from Saul.
12І почав Саул боятись велико Давида, бо з ним був Бог, як відступав від Саула.
13Therefore Saul sent David away and gave him command of a thousand men. David led the troops out to battle and back,
13І віддалив його Саул від себе, і зробив його отаманом тисяцьким, і входив він та виходив перед народом.
14and he continued to prosper in all his ways, because the LORD was with him.
14І поступав Давид во всьому розважно, бо з ним був Господь.
15When Saul saw that David was very successful, he was afraid of him.
15А Саул, вбачаючи, що він вельми розважний, боявсь його;
16But all Israel and Judah loved David, because he was leading them out to battle and back.
16А ввесь Ізраїль і Юда любили Давида, бо він входив і виходив перед ними.
17Then Saul said to David, “Here is my older daughter Merab. I will give her to you in marriage. Only be valiant for me and fight the LORD’s battles.” But Saul was thinking, “I need not raise my hand against him; let the hand of the Philistines be against him.”
17І промовив Саул Давидові: Ось тобі старша дочка моя Мерова, даю тобі її за жінку, тількі ж мусиш менї бути хоробрим і Господнї бої вести. Саул же думав: Нехай не моя рука буде на йому, а рука Филистіїв нехай буде на йому.
18And David said to Saul, “Who am I, and what is my family or my father’s clan in Israel, that I should become the son-in-law of the king?”
18Давид же відказав Саулові: Хто я такий, або що за життє моє та рід батька мого в Ізраїлї, щоб менї зятьом твоїм бути?
19So when it was time to give Saul’s daughter Merab to David, she was given in marriage to Adriel of Meholah.
19Як настав же час оддати Саулову дочку Мерову за Давида, оддано її Адріелеві з Мехоли за жінку.
20Now Saul’s daughter Michal loved David, and when this was reported to Saul, it pleased him.
20Та полюбила Давида друга дочка Саулова, Мелхола, і як сповіщено про се Саула, задовольнило воно його.
21“I will give her to David,” Saul thought, “so that she may be a snare to him, and the hand of the Philistines may be against him.” So Saul said to David, “For a second time now you can be my son-in-law.”
21Саул бо думав: Оддам її за його, щоб вона була йому сїттю, і щоб Филистії наложили руку на його. От і заявив Саул Давидові: Через другу будеш оце моїм зятем.
22Then Saul ordered his servants, “Speak to David privately and tell him, ‘Behold, the king is pleased with you, and all his servants love you. Now therefore, become his son-in-law.’”
22І переказав Саул Давидові через дворян своїх: Перемовтесь потай з Давидом таким робом: Царь прихилен до тебе і всї прибічники його вподобали тебе; так тобі можна царським зятем бути.
23But when Saul’s servants relayed these words to David, he replied, “Does it seem trivial in your sight to be the son-in-law of the king? I am a poor man and lightly esteemed.”
23І передали слуги Саулові в слух Давидів усї ті слова; Давид же відказує: Чи то ж вам здається малою річчю зробитись царським зятем, бувши вбогим і малим чоловіком?
24And the servants told Saul what David had said.
24І пересказали дворяне Саулові: Так і так сказав Давид.
25Saul replied, “Say to David, ‘The king desires no other dowry but a hundred Philistine foreskins as revenge on his enemies.’” But Saul intended to cause David’s death at the hands of the Philistines.
25І повелїв Саул: Скажіте Давидові так: Царь не бажає нїякого весільнього гостинця, опріч сотнї Филистійських переднїх шкірочок, щоб помститись над царськими ворогами. Саул же міркував про те, як би згубити Давида з сьвіту Филистійською рукою.
26When the servants reported these terms to David, he was pleased to become the king’s son-in-law. Before the wedding day arrived,
26Як же дворяне його сповістили про се Давида, то Давида задоволило се, щоб стати царським зятем.
27David and his men went out and killed two hundred Philistines. He brought their foreskins and presented them as payment in full to become the king’s son-in-law. Then Saul gave his daughter Michal to David in marriage.
27Ще назначені днї не минули, а Давид зладивсь і пійшов із людьми своїми в дорогу, та й убив між Филистіями двістї чоловіка, і принїс Давид їх передні шкірочки, та й поклав їх повну лїчбу перед царем, щоб йому зробитись царським зятем. І оддав йому Саул свою дочку Мелхолу за жінку.
28When Saul realized that the LORD was with David and that his daughter Michal loved David,
28І бачив Саул і спізнав, що Господь є з Давидом, і що ввесь Ізраїль його любить, та що й Мелхола, дочка Саулова, його любить,
29he grew even more afraid of David. So from then on Saul was David’s enemy.
29То почав Саул іще більше боятись Давида. От і зробився Саул ворогом Давидовим довіку.
30Every time the Philistine commanders came out for battle, David was more successful than all of Saul’s officers, so that his name was highly esteemed.
30І як двинули Филистійські воєводи в поле, то Давид від самого часу їх виходу поводивсь розважнїйше над усїх слуг Саулових, так що його імя велико вславилось.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.