Jeremiah 23
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Woe to the shepherds who destroy and scatter the sheep of My pasture!” declares the LORD.
1Горе пастирям, що занапащують і розгонять вівцї отари моєї, говорить Господь.
2Therefore this is what the LORD, the God of Israel, says about the shepherds who tend My people: “You have scattered My flock and driven them away, and have not attended to them. Behold, I will attend to you for the evil of your deeds, declares the LORD.
2Тим же то так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, до пастирів, що пасуть нарід мій: Порозганяли ви й порозпуджували вівцї мої й не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ледачі ваші вчинки, говорить Господь.
3Then I Myself will gather the remnant of My flock from all the lands to which I have banished them, and I will return them to their pasture, where they will be fruitful and multiply.
3І позбіраю останок отари моєї з усїх земель, куди повиганяв їх, та заверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись.
4I will raise up shepherds over them who will tend them, and they will no longer be afraid or dismayed, nor will any go missing, declares the LORD.
4І поставлю над ними пастирів, що їх пасти муть, і вже не будуть лякатись та пудитись і нї одна з них не загубиться, — говорить Господь.
5Behold, the days are coming, declares the LORD, when I will raise up for David a righteous Branch, and He will reign wisely as King and will administer justice and righteousness in the land.
5Ось, надходить час, говорить Господь, і збуджу Давидові праведного пагонця, що володїти ме, як царь, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землї.
6In His days Judah will be saved, and Israel will dwell securely. And this is His name by which He will be called: The LORD Our Righteousness.
6За днїв його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: Бог — оправданнє наше.
7So behold, the days are coming, declares the LORD, when they will no longer say, ‘As surely as the LORD lives, who brought the Israelites up out of the land of Egypt.’
7І ось, надходить час, говорить Господь, що не казати муть більш: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізрайлевих із Египту, а казати муть:
8Instead they will say, ‘As surely as the LORD lives, who brought and led the descendants of the house of Israel up out of the land of the north and all the other lands to which He had banished them.’ Then they will dwell once more in their own land.”
8Так певно, як жив Господь, що вивів і привів рід дому Ізрайлевого з півночньої землї й з усїх земель, куди їх був вигнав, і будуть жити в рідній країнї.
9As for the prophets: My heart is broken within me, and all my bones tremble. I have become like a drunkard, like a man overcome by wine, because of the LORD, because of His holy words.
9Що до пророків: Роздирається серце моє в менї; тремтять усї костї мої; я — мов пяний, мов чоловік, що його подолїло вино, а се через Господа й задля сьвятих слів його.
10For the land is full of adulterers— because of the curse, the land mourns and the pastures of the wilderness have dried up— their course is evil and their power is misused.
10Земля бо повна перелюбників; земля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а задуми їх ледачі, й сила їх — у кривдї.
11“For both prophet and priest are ungodly; even in My house I have found their wickedness,” declares the LORD.
11Бо й пророк і сьвященник лицемірні, ба й у домі мойму найшов я їх ледарство, говорить Господь.
12“Therefore their path will become slick; they will be driven away into the darkness and fall into it. For I will bring disaster upon them in the year of their punishment,” declares the LORD.
12Тим же то дорога їх буде їм, наче ожеледа в темряві: торкнись їх, а вони попадають; пошлю бо лихолїттє на їх, час кари їх, — говорить Господь.
13“Among the prophets of Samaria I saw an offensive thing: They prophesied by Baal and led My people Israel astray.
13В пророків Самарийських бачив я безум: пророкували вони в імя Баалове, й звели з ума люд мій, Ізраїля.
14And among the prophets of Jerusalem I have seen a horrible thing: They commit adultery and walk in lies. They strengthen the hands of evildoers, so that no one turns his back on wickedness. They are all like Sodom to Me; the people of Jerusalem are like Gomorrah.”
14У пророків же Ерусалимських бачу я страшні речі: жиють вони перелюбно, блукають в неправдї, і піддержують руки лиходїям, щоб нїхто не вертався з безбожностї своєї. Вони менї такі, як Содома, а осадники його — як Гоморра.
15Therefore this is what the LORD of Hosts says concerning the prophets: “I will feed them wormwood and give them poisoned water to drink, for from the prophets of Jerusalem ungodliness has spread throughout the land.”
15Тим же то говорить так Господь про ті пророки: Ось, я нагодую їх полином, а напою їх водою з жовчю, бо від пророків Ерусалимських розлилась безбожність по всїй країнї.
16This is what the LORD of Hosts says: “Do not listen to the words of the prophets who prophesy to you. They are filling you with false hopes. They speak visions from their own minds, not from the mouth of the LORD.
16Ще так говорить Господь сил небесних: Не прислухуйтесь словам тих пророків, що вам пророкують: вони зраджують вас, оповідають мрії серця свого, а не з уст Господнїх.
17They keep saying to those who despise Me, ‘The LORD says that you will have peace,’ and to everyone who walks in the stubbornness of his own heart, ‘No harm will come to you.’
17Раз-у-раз говорять вони моїм зневажникам: Господь сказав: мир буде вам. А всякому, хто ходить в упрямостї свого серця, провадять: Нїяке лихо не прийде на вас.
18But which of them has stood in the council of the LORD to see and hear His word? Who has given heed to His word and obeyed it?
18А хто ж стояв у радї Господнїй? Хто бачив його й чував слова його? Хто прислухавсь до його слова і дослухався?
19Behold, the storm of the LORD has gone out with fury, a whirlwind swirling down upon the heads of the wicked.
19Се надходить хуртовина гнїву Господнього, буря грізна, і вдарить на голову безбожних.
20The anger of the LORD will not turn back until He has fully accomplished the purposes of His heart. In the days to come you will understand this clearly.
20І не відвернеться гнїв Господень, покіль не довершить він і не спевнить задумів серця свого; свого часу буде вам се розумно й ясно.
21I did not send these prophets, yet they have run with their message; I did not speak to them, yet they have prophesied.
21Не посилав я тих пророків, а самі вони побігли; я не говорив їм, а вони пророкували.
22But if they had stood in My council, they would have proclaimed My words to My people and turned them back from their evil ways and deeds.”
22Коли б вони стояли в моїй радї, та й ясували б людові мойму мої слова й зʼупиняли б їх од ледачої дороги їх і від ледачих учинків їх.
23“Am I only a God nearby,” declares the LORD, “and not a God far away?”
23Чи то ж я тілько зблизька Бог, говорить Господь, а не Бог і надалеки?
24“Can a man hide in secret places where I cannot see him?” declares the LORD. “Do I not fill the heavens and the earth?” declares the LORD.
24Хиба ж сховається людина в потайне місце, де б я її не бачив? говорить Господь. Чи ж не сповнюю я небо й землю? говорить Господь.
25“I have heard the sayings of the prophets who prophesy lies in My name: ‘I had a dream! I had a dream!’
25Я чув, що говорять пророки, та як вони в моє імя неправду пророкують. Вони говорять: Я бачив сон, я бачив сон!
26How long will this continue in the hearts of these prophets who prophesy falsehood, these prophets of the delusion of their own minds?
26Чи довго ж воно ще так буде в серцї пророків, тих що пророкують лож, що пророкують оману свого серця?
27They suppose the dreams that they tell one another will make My people forget My name, just as their fathers forgot My name through the worship of Baal.
27Невже ж у них на умі, своїми снами довести мій нарід до того, щоб забув моє імя, так як отцї їх позабували моє імя задля Баала?
28Let the prophet who has a dream retell it, but let him who has My word speak it truthfully. For what is straw compared to grain?” declares the LORD.
28Пророк, що бачив сон, нехай же й оповідає його за сон, а в котрого моє слово, той нехай і переказує моє слово вірно. Хиба ж полова й чисте зерно все одно? говорить Господь.
29“Is not My word like fire,” declares the LORD, “and like a hammer that smashes a rock?”
29Хиба ж моє слово не похоже на огонь, — говорить Господь, — і не поможе молот, що розбиває скелю?
30“Therefore behold,” declares the LORD, “I am against the prophets who steal from one another words they attribute to Me.”
30Тим же то встану я на пророки, — говорить Господь, — що один ув одного крадуть слово моє.
31“Yes,” declares the LORD, “I am against the prophets who wag their own tongues and proclaim, ‘The LORD declares it.’”
31Ось, я — на пророки, говорить Господь, що крутять своїм язиком, а говорять: Він сказав.
32“Indeed,” declares the LORD, “I am against those who prophesy false dreams and retell them to lead My people astray with their reckless lies. It was not I who sent them or commanded them, and they are of no benefit at all to these people,” declares the LORD.
32Я на пророки ложних снів, говорить Господь, що росказують їх, і зводять з ума люд мій своїми бріхнями й оманою, — на тих, що я не посилав їх і не давав їм наказу, й що з їх нема нїякого хісна народові сьому, говорить Господь.
33“Now when this people or a prophet or priest asks you, ‘What is the burden of the LORD?’ you are to say to them, ‘What burden? I will forsake you, declares the LORD.’
33Коли ж оце спитає тебе сей нарід або пророк або сьвященник: Який тягар від Господа? то скажи їм: Ви той тягарь, і я скину вас додолу, говорить Господь.
34As for the prophet or priest or anyone who claims, ‘This is the burden of the LORD,’ I will punish that man and his household.
34Коли ж пророк або сьвященник або хто з народу скаже: Вагота від Господа, то я скараю того чоловіка з домом його.
35This is what each man is to say to his friend and to his brother: ‘What has the LORD answered?’ or ‘What has the LORD spoken?’
35Ось як маєте одно одному й брат братові казати: „Що відказав Господь?‟ або: „Що говорить Господь?‟
36But refer no more to the burden of the LORD, for each man’s word becomes the burden, so that you pervert the words of the living God, the LORD of Hosts, our God.
36А того слова „вагота Господня‟ не споминайте нїколи; бо тягарем буде такому чоловікові слово його, бо се ви перекручуєте слова живого Бога, Господа сил небесних, Бога вашого.
37Thus you are to say to the prophet: ‘What has the LORD answered you?’ and ‘What has the LORD spoken?’
37Так треба говорити пророкові: Що відказав тобі Господь? або: Що говорив Господь?
38But if you claim, ‘This is the burden of the LORD,’ then this is what the LORD says: Because you have said, ‘This is the burden of the LORD,’ and I specifically told you not to make this claim,
38Коли ж ви ще мовляти мете „вагота від Господа‟, так ось як Господь говорить: Що ви мовляєте се слово вагота від Господа, хоч я послав сказати вам: не говоріть вагота від Господа, —
39therefore I will surely forget you and will cast you out of My presence, both you and the city that I gave to you and your fathers.
39То ось я покидаю вас, як ваготу, й покину вас, а місто се, що надїлив вам і отцям вашим, відкину від лиця мого,
40And I will bring upon you everlasting shame and perpetual humiliation that will never be forgotten.”
40І положу на вас вічну наругу й повсячасний, незабутний сором.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.