1 Царів 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити,
1EIA hoi kekahi, i ka pau ana'e o ko Solomona kukalu ana i ka hale o Iehova, a me ka hale o ke alii, a me ka makemake a pau o Solomona ana i manao ai e hana;
2Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї.
2Ike hou ia'ku la o Iehova e Solomona, o ka lua keia, e like me kona ikeia e ia ma Gibeona.
3І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати.
3A olelo mai la o Iehova ia ia, Ua lohe ae nei au i kau pule a me kou nonoi ana au i haipule mai ai imua o'u; a ua hoano ae nei au i keia hale au i kukulu mai nei e waiho mau loa i ko'u inoa malaila; a malaila mau no hoi ko'u mau maka a me ko'u naau.
4Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш,
4A ina e hele oe ma ko'u alo, me Davida kou makuakane i hele ai, me ka oiaio o ka naau a me ka pololei, e hana i ka'u mea a pau i kauoha aku ai ia oe, a e malama hoi oe i ko'u mau kapu a me ko'u mau kanawai;
5Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому.
5Alaila e hookupaa au i ka nohoalii o kou aupuni maluna mau loa o ka Iseraela, e like me ka'u olelohoopomaikai ia Davida kou makuakane, i ka i ana'e, Aole oe e nele i ke kanaka maluna o ka nohoalii o ka Iseraela.
6Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете,
6Aka, ina e kapae ae oukou mai ka hahai ana ia'u o oukou, a o ka oukou mau keiki paha, aole hoi e malama mai i ka'u mau kauoha, a me ko'u mau kanawai a'u i hoonoho ai imua o ko oukou alo, a e hele aku oukou a e malama i na akua e, a e hoomana aku ia lakou:
7Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами.
7Alaila e oki aku au i ka Iseraela mai ka aina aku a'u i haawi aku ai ia lakou; a o keia hale a'u i hoolaa ai no ko'u inoa, oia ka'u e ki paku aku ai mai ko'u alo aku; a e lilo ae ka Iseraela i mea e heneheneia, a e hoinoia iwaena o na lahuikanaka a pau.
8І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові?
8A i keia hale ka mea kiekie, o ka mea e maalo ae ma ia, e kahaha oia, a e henehene ae; a e olelo ae hoi lakou, No ke aha la e hana mai ai o Iehova pela i keia aina, a i keia hale?
9І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю.
9A e hai mai lakou, No ko lakou haalele ana ia Iehova i ko lakou Akua, ka mea nana i lawe mai i ko lakou poe kupuna, mai ka aina mai o Aigupita, a ua lalau lakou ma na akua e, a ua hoomana hoi ia lakou, me ka malama aku ia lakou: nolaila i lawe mai ai Iehova i keia poino a pau maluna o lakou.
10Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату,
10Eia hoi kekahi, i ka pau ana'e o na makahiki he iwakalua, a hoopau ae o Solomona i ke kukulu ana i na hale elua, i ka hale o Iehova, a me ka hale o ke alii,
11А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, — тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї.
11(Ua haawi mai o Hirama ke alii o Turo, ia Solomona i na laau kedera a me na laau kaa, a me ke gula, e like me kona makemake a pau) alaila, haawi aku o Solomona ke alii ia Hirama i na kulanakauhale he iwakalua ma ka aina o Galilaia.
12І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому.
12A hele mai o Hirama mai Turo mai e ike i na kulanakauhale a Solomona i haawi ai ia ia; aole hoi oia i oluolu ia mau mea.
13І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно).
13I mai la ia, Heaha keia mau kulanakauhale au i haawi mai ai ia'u, e kuu hoahanau? A kapa iho la oia ia lakou he aina Kabula, a hiki i keia la.
14Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота.
14Ua hoouna ae la o Hirama i na talena gula hookahi haneri me ka iwakalua, i ke alii.
15А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо и Газер,
15Eia hoi ka mea i auhau ai o Solomona ke alii, o ka hana i ka hale o Iehova a me kona hale iho, a me Milo, a me ka pa o Ierusalema, a me Hazora, a me Megido, a me Gezera.
16Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій;
16Ua pii o Parao ke alii o Aigupita, a ua hoopio ia Gezera, a ua puhi aku ia i ke ahi, a ua pepehi i ko Kanaana, i na mea e noho ana ma ia kulanakauhale, a haawi mai la oia ia i kana kaikamahine, ka wahine a Solomona.
17От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон,
17A kukulu ae la o Solomona ia Gezera a me Betehorona lalo,
18І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї,
18A me Baalata a me Tademora i ka waonahele, ma ka aina,
19І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого.
19A me na kulanakauhale papaa a pau o Solomona, a me na kulanakauhale no kona mau kaa, a me na kulanakauhale no kona mau hoohololio, a me ka mea a Solomona i makemake ai e kukulu ma Ierusalema, a ma Lebanona, a me ka aina a pau o kona aupuni.
20Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетїїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих,
20O na kanaka i koe o ka Amora, a me ka Heta, a me Periza, a me ka Hiva a me ka Iebusa, ka poe aole no na mamo a Iseraela;
21Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день.
21O ka lakou mau keiki i koe mahope o lakou ma ka aina, aole hoi i hiki i na mamo a Iseraela ke luku pau aku, maluna o lakou i auhau ai o Solomona i hookauwa mai a hiki i keia la.
22З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою.
22Aka, o na mamo a Iseraela, aole o Solomona i hoolilo i kekahi i kauwa paa; aka, he poe kanaka kaua lakou, a o kana mau kauwa, a me kona mau alii, a me kona mau luna, a me na luna o kona mau kaa, a me kona poe hoohololio.
23Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло.
23Eia na haku o ka poe luna hana maluna o ka Solomona hana, elima haneri mo kanalima, e haku ana maluna o ka poe kanaka e hana ana i ka hana.
24Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло.
24Hele mai la nae ke kaikamahine a Parao mai ke kulanakauhale mai o Davida, i ka hale a Solomona i kukulu ai nona; alaila kukulu ae la oia ia Milo.
25І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову.
25Ekolu ae la ko Solomona kaumaha ana ma ka makahiki i na mohaikuni, a mo na mohaihoomalu, maluna o ke kuahu ana i hana'i no Iehova, a kuni hoi i ka mea ala maluna o ke kuahu ma ke alo o Iehova. Pela hoi i hoopaa ai oia i ka hale.
26Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї.
26Hana iho la o Solomona ke alii i na moku ma Eziona-gebera, ka mea o pili ana ia Elota, ma kahakai o ke Kaiula, ma ka aina o Edoma.
27І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими,
27Hoouna ae la hoi o Hirama i kona poe kauwa, na mea holomoku i ike i ke kai, me na kauwa a Solomona.
28І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів, і привезли до царя Соломона.
28Holo ae la lakou i. Opera, a lawe mai lakou mai laila mai, i ke gula eha haneri me ka iwakalua talena, a lawe hui ia i ke alii ia Solomona.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.