Jonah 4
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tedae thaehuet he Jonah taengah muep a thae pah tih amah khaw sai.
1Йона ж розсердився тяжко й запалав гнївом,
2Te dongah BOEIPA taengla thangthui tih, “Aw BOEIPA, ka hmuenlung ah ka om vaengah he he ka ol moenih a? Te dongah ni Tarshish la yong ham ka mah. Namah he lungvatnah neh thinphoei Pathen la kan ming ta. Thintoek na ueh tih sitlohnah loh a puh dongah boethae khui lamloh ko na hlawt.
2І моливсь Господеві й промовив: О, Господи, хиба ж не се говорив я, бувши ще в моїй країнї? тим же то й хотїв утекти в Тарсис; знав бо я, що ти — Бог благий і милосердний, довготерпеливий і багатий на ласку, та що маєш спожалїннє над нуждою.
3BOEIPA aw, kai lamkah ka hinglu te lo mai laeh. Ka dueknah he ka hingnah lakah then,” a ti.
3Возьми ж у мене душу, Господи, бо лучше менї вмерти, анїж жити.
4Tedae BOEIPA loh, “Nang taengah a sai te thuem a?” a ti nah.
4Господь же сказав: Чи ж слушно се тебе так розсердило?
5Te phoeiah Jonah te khopuei lamloh cet tih khopuei kah khothoeng ah kho a sak. Te vaengah amah hamla poca pahoi a sak tih khopuei ah metla a om khaw hmuh hamla hlipkhup kah a hmui ah ngol.
5І вийшов Йона з міста й осїв від східнього боку міста, та й зробив собі там будку та й седїв у холодку, визираючи, що станеться з городом.
6Te vaengah Pathen BOEIPA loh tuikung a khueh pah tih Jonah soah a yam pah. A lu soah hlipkhup la a om pah dongah anih ham tah a yoethaenah khui lamloh huul uh. Te dongah Jonah tah tuikung dongah te kohoenah neh bahoeng a kohoe.
6А Господь Бог виростив ростину, й знялась вона понад головою в Йони, щоб мав тїнь над головою, та щоб успокоїв свою досаду, й Йона вельми зрадїв тій ростинї.
7Tedae a vuen mincang a pha vaengah Pathen loh phol a khueh pah tih tuikung te a ngawn pah dongah a koh pah.
7Як же назавтра вранцї почала зоря зоріти, повелїв Бог червякові, щоб підгриз ростину, й вона всхла.
8Khomik a thoeng neh Pathen loh khothoeng yilh ling a paek. Te vaengah ah khomik loh Jonah lu te a do pah. Te dongah tawn coeng tih a hinglu te a duek ham ni a bih coeng. Te dongah, “Ka dueknah he ka hingnah lakah then,” a ti.
8А як зійшло сонце, послав Бог гарячого восточнього вітра, й сонце припекло Йону в голову, так що він зовсїм ізовяв, і бажав собі смертї й сказав: Лучше менї вмерти, анїж так жити.
9Tedae Pathen loh Jonah te, “Tuikung dongah na sai te thuem a?” a ti nah vaengah, “Dueknah hil ka sai tueng ta,” a ti nah.
9І промовив Бог до Йони: Чи то ж бо тобі так досадно через ростину? Він відказав: Досадно, хоч би й умерти.
10Te dongah BOEIPA loh, “Nang loh tuikung te na rhen. Te ham te na thakthae pawt tih na rhoeng sak moenih. Te te hlaem khat ca ah poe tih hlaem khat ca ah ni a milh.
10Тодї сказав Господь: Тобі жаль ростинки, дарма що коло неї не поравсь і не зростив її, — що за одну ніч виросла й за одну ніч поникла;
11Tedae kai loh Nineveh khopuei len ka rhen mahpawt nim? A khuiah a bantang laklo neh a banvoei laklo aka ming pawh hlang thawng ya pakul lakah a yet neh rhamsa khaw muep om ta,” a ti nah.
11А менї б то та не жаль було Ниневії, великого городу, що в йому більш ста й двайцятьох тисяч чоловіка живе, що не вміють розпізнати правицї од лївицї, та й так багато скотини?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.